Ти шукаєш і досі

Відома житомирська поетеса порадувала надзвичайно ніжною збіркою поезій. Поезій насамперед про кохання. Та про пошук цього кохання. Мене ж зачепила поезія «Матіоловий вечір». Звісно, в авторки був свій контекст, і вона вкладала свій зміст, але я бачу у вірші розпач головної героїні, яка втомилася од непостійності її коханого, який досі перебуває в пошуку. Він ніби дає надію, соковиту, проте марну. Є такі чоловіки, які прагнуть знайти ідеальну жінку, витрачаючи на це все життя, а потім розуміють, що нею виявилася та, яка так довго чекала, проте могла зовні не бути найпривабливішою. Тож головна героїня просить свого коханого не заплутуватися вітром в її волоссі та йти собі. Напевно, вона відчуває, що ці стосунки є незрілими. Що він досі не готовий зупинитися і присвятити час єдиній жінці. Вона ж уже дозріла до серйозних взаємин. Тому не варто витрачати час і чекати, доки він подорослішає. Героїня питає: «Я і є твоя втеча?» Втеча від реальності, напевно. Однак, скоріше за все, що втікати від самого себе - таким є кредо цього чоловіка.