«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!»©
Важка, але надзвичайно важлива книга для обов’язкового читання і розуміння того, що наш недосусід – ЗАВЖДИ був збожеволівшою країною, якою правлять схиблені істоти.
Роман мав первинну назву «Звіролови», який був написаний і виданий в 1944р. В зв’язку з переїздом автора до Німеччини – відтворений з пам’яті і виданий під відомою нам назвою «Тигролови».
В основу твору покладені автобіографічні події життя автора – арешт, тортури, втечу з заслання і повернення на Батьківщину.
Сюжет роману побудований навколо двох осіб: Григорія Многогрішного, правнука гетьмана Многогрішного, нинішнього в’язня, котрий втік з майбутньої каторги, і майора НКВС Медвина. Боротьба добра зі злом, світла з пітьмою, праведного життя з пеклом, нескорення і волелюбність проти репресій, пекла і мук.
Молодий чоловік, засуджений до 25 років увʼязнення, тікає з ешелону смерті і своєю втечею піднімає дух у інших арештантів, хай не на таку ж втечу чи щасливий порятунок, та хоч би на помсту своїм мучителям. Мало не загинувши відважно відбиває від лап хижого ведмедя дівчину-мисливицю. Родина дівчини Наталки - тигролови, рятує Григорія від тяжкої хвороби і приймають його як рідного. У молодих людей зароджується світле і чисте почуття. Та розправившись зі своїм ворогом Григорій не може залишатися в родині Сірків, наражаючи їх своєю присутністю на небезпеку, і молодий чоловік вирушає в дорогу. Його кохана йде з ним.
Виклик долі перетворив вчорашнього в’язня на «тигролова», людину, яка не стала на коліна, людину, яка йде вперед всупереч системі.
Цей роман я читала в школі. Правду кажуть: книга, прочитана в 15 і 40 років – то дві різні книги. В школі читалося легше. А зараз, коли в свої 40+ ти була змушена стикнутися з діяннями недокраїни щодо всього цивілізованого світу загалом і своєї Батьківщини зокрема – розумієш сенс тієї багатовічної боротьби, нескореність, волелюбність, які на генетичному рівні вживлена в кожного українця.