Тодд Ріттер, він же Райлі Сейґер має хист до написання детективних трилерів з дуже цікавими сюжетами та добре прописаними персонажами. Одним з таких трилерів є «Востаннє коли я збрехала».

Уявіть, що ви їдете в табір відпочити та добре провести час, знайомитесь і починаєте товаришувати з дівчатами з кімнати, граєте в гру «дві правди і одна брехня», а потім крізь сон бачите, як вони вислизають з будиночку в вічні обійми темної ночі і зникають назавжди. Ви не розумієте як це могло статись і живете з цим питанням протягом п'ятнадцяти років і в один момент ви повертаєтесь в табір, як викладач з художньої творчості і починаєте знаходити підказки. У вас з'являється надія, що ви зможете зрозуміти, що ж насправді трапилось з дівчатами п'ятнадцять років тому. Еммі і уявляти не треба. Розв'язка вас здивує!

Я дуже хотіла прочитати цю книгу і моєму щастю не було меж, коли я отримала її як подарунок. Дуууже захоплюючий сюжет з дуже неочікуваними поворотами подій. Я з усіх сил намагалась зрозуміти теж, що сталось тією зловісною ніччю, вела власне розслідування, але всі мої теорії не виправдалися.

Автор чудово прописав кожного персонажа, немає дірок в сюжеті, все змістовно і без води.
Якщо вам хочеться прочитати чогось дуже динамічного та захоплюючого, то ця книга вам підійде на всі сто відсотків.