Збірка статей про українофільство

Перед нами - книга обсягом майже у триста сторінок, що являє собою збірку статей Сергія Єкельчика, відомого у вузьких історичних колах науковця, підготовлених на світанку української незалежності в Австралії. У вступі автор пояснює, наскільки контрастною виявилася атмосфера в далекій Австралії, де він проходив стажування, із пострадянською Україною. Тож даний матеріал він підготував у дусі нових західних підходів до історії. Якщо чесно, то якогось нового знання в цій книзі ви не знайдете. Немає унікальних архівних матеріалів чи винайдень чогось, про що ми раніше не знали. Однак є цікаві узагальнення. Я б сказала, що кожна стаття несе в собі популяризацію української історії у світі, як це робили Орест Субтельний, Сергій Плохій. Пан Єкельчик розповідає про ідеологію Кирило-Мефодіївського товариства, про погляди Миколи Костомарова; про ходіння в народ громадівців у національному українському вбранні; про вшанування студентами 19 століття памʼяті Тараса Шевченка у Каневі; про Братство Тарасівців; про погляди Михайла Драгоманова з його ідеєю української Швейцарії та федерації; зачіпає також західноукраїнські протиборства народовців і москвофілів. Доволі неординарним є перший розділ про тіло українофіла і про значення селянського і козацького одягу в його репрезентації. Загалом читати подібне цікаво і корисно; однак ця книга є радше історіографічною знахідкою, аніж історичною.