Жінки да тайна

Доволі цікава збірка байок - відомих та не дуже, від відомих та не дуже авторів, - Григорій Сковорода, Павло Білецький-Носенко, Леонід Глібов, Пантелеймон Куліш, Михайло Старицький, Іван Франко, Євген Гребінка та інші. Частина байок є запозиченою від Езопа та Лафонтена, зокрема в Глібова («Вовк та Ягня», зокрема, «Лебідь, Щука і Рак», які можна знайти також в Івана Крилова). Однак є байки своєрідні, наприклад, «Індик», в якій Білецький-Носенко згадує Наполеона, що, як індик, який вихвалявся, що вміє літати, але не зміг це довести, чим викликав сміх, теж опинився на острові святої Єлени і викликав сміх у багатьох. Трішки важкувато було читати Білецького-Носенка, і діткам (а це серія книжок, розрахована на дітей) так само буде непросто. Чи варто тоді включати подібні твори до шкільних видань? Напевно, не варто: не думаю, що діти дуже будуть перейматися, якщо не прочитають його байок. Мені ж сподобалася його оригінальна байка «Жінки да тайна». Суть така: чоловік вирішив перевірити, чи не є пліткаркою його жінка, та й жінки взагалі. Він по секрету сказав дружині, що зніс яйце. Жінка не дуже здивувалася, проте цю новину одразу ж повідомила (по секрету) подрузі, а та - іншим подругам. Наприкінці дня ходили чутки, що чоловік зніс чотири сотні яєць (а не одне!). Ось подібну байку я б до шкільної програми точно не пропонувала, а от для збірника анекдотів чи авторських гумористичних творів вона ідеально підійшла б.