Жіноча проза крізь століття

16 авторок - від кінця 19 століття до сучасності. Деякі мені були знайомі (Ольга Кобилянська. Леся Українка, Оксана Забужко), про більшість почула вперше (Ніна Бічуя, Любов Пономаренко, Оксана Луцишина). Хотіла б звернути увагу на оповідання Людмили Таран, написане 2005 року, під назвою «Колекція коханців». Ось його сюжет. Авторка приходить в гості до жінки, яка прагне дотримуватися японського стилю і зустрічає письменницю в кімоно. Спершу Людмила заворожена її красою та шармом, навіть є якісь нотки лесбійської прихильності. Однак потім цей тон випаровується. Хазяйка пропонує гості ознайомитися зі своєю колекцією 35 коханців. І тут на перший план виходить містика. Адже перед нами альбом з наклеєними живими мінічоловіками, голими та зі статевими органами, що збуджуються. Незрозуміло, як господині вдалося заворожити цих чоловіків чи зробити їх клонами. І після цього інтерес Людмили до Дарини миттєво зник, зʼявився страх та усвідомлення, що перед нею трохи нездорова людина. А я скажу від себе: очікувала якоїсь іншої кінцівки оповідання. Хоча стиль викладу є дуже цікавим.