Зимовий мікс криміналістики та міського фентезі

Холодний мегаполіс, передсвяткова лихоманка і... підготовка до масштабної диверсії. Замість типового похмурого слідчого в розтоптаних черевиках ми отримуємо протагоніста з вельми специфічним бекграундом. Він володіє даром психометрії - здатністю зчитувати енергетику та минуле предметів. Звичайна старовинна брошка чи потерта монета в його руках перетворюються на своєрідну флешку з інформацією про попередніх власників. Маркова замішує на цій базі максимально строкатий коктейль: тут і затишок новорічних свят, і небезпечні сектанти, що транслюють свої ритуали в Даркнет, і жорсткі терористи. Усе це подається в обгортці динамічного міського фентезі, де сучасний кримінал щільно переплетений з історичними артефактами.

Найкраще в тексті працює сам концепт. Авторці вдалося намацати непоганий баланс між саспенсом та майже казковою атмосферою зимового дива. Читати про те, як розкриваються таємниці через «пам'ять речей», справді цікаво - антикварні вставки та краєзнавчі екскурси працюють як чудові пізнавальні бонуси. Вони органічно уповільнюють загальний біг сюжету, даючи змогу видихнути між сутичками та погонями. Це такий собі вітчизняний супергеройський епос, але з міцною прив'язкою до наших реалій.

Проте через бажання втиснути максимум подій у відносно невеликий обсяг, каркас історії подекуди починає відчутно рипіти:
Диверсанти, сектанти, порятунок випадкових перехожих, власні внутрішні конфлікти - іноді здається, що авторка спробувала запакувати три різні романи під одну обкладинку. Через таку шалену щільність ліній антагоністам банально бракує "екранного часу". Вони перетворюються на двовимірних босів із відеогри, позбавлених глибокої мотивації та психологічних напівтонів.
Екстрасенсорний дар головного героя - це двосічний меч. З одного боку, він круто рухає інтригу. З іншого - надчутливість часто працює як сценарні милиці. Коли логічне розслідування заходить у глухий кут, герою достатньо просто торкнутися правильної речі й отримати готовий інсайт. Це відчутно збиває градус інтелектуальної напруги і не дає читачеві можливості самостійно складати детективний пазл.

Авторка беззаперечно створила цікаву сюжетну і жанрову ідею але по ходу тексту втратила баланс між магічним і детективом,  а ще відверто переобтяжила роман подіями, проте на зимові свята, коли хочеться відпочивати і не сильно думати - під бокал глінтвейну біля каміну ця книга те, що треба.