Недобитий вояка розбитої армії, що воювала за незалежність своєї країни, і колишній вояка однієї з окупаційних армій в силу обставин стають товаришами й змушені спільно якось виживати… У той проміжок часу, коли закінчувалася Друга світова війна, схожа історія могла трапитися і в якійсь іншій європейській країні, але у середині 50-х років минулого століття, коли, власне, й розвивається дівя нового роману Олександндра Вільчинського «Останній герой» — це вже винятково українська історія. Бо в той час у Європі тільки в одному місці, а саме — в Західній україні, в карпатських та волинських лісах, останні партизани з Української повстанської армії вели самозречену безнадійну боротьбу. Хоча роман О. Вільчинського якби і не зовсім про це… Насамперед — це розповідь про двох справжніх чоловіків, які самі вирішують свої проблеми. авторові вдалося досить свіжо, без звичних стереотипів і в той же час з притаманним йому психологізмом та почуттям гумору розповісти свою історію.