Останні дві-три книжки не запали мені настільки глибоко в душу, щоб писати про них відгук, аж раптом, розвантажуючи свій мозок ввечері перед сном, по розділу, по розділу, іноді під звуки ППО, дочитав оце дитяче диво. Треба ж знати, який виховний і розважальний матеріал пропонувати майбутнім онукам. І доки переселенські умови не дозволяють почати збирати велику дитячу бібліотеку, користуюся творчими здобутками письменників з ближнього оточення. Ось воно – влучання в яблучко.