«Шістка воронів» американської письменниці Лі Бардуго – ідеальна книга для тих, хто хоча б раз замислювався про життя злодіїв, їхні неписані закони, мовчазні обіцянки та щасливі нещастя. Це фентезі розповість вам про те, що тьма не народжується нізвідки – вона заполоняє нас, коли ми втрачаємо світло.
Можливо це не та книга, яка обов’язково має захопити всіх із першого розділу, можливо навіть взагалі не зацікавить, але прочитати її повинен кожен. Хоча б для того, щоб зрозуміти – щоб виграти картярську гру спершу треба зіграти, а щоб викрасти найбажанішого вченого із найзахищенішої в’язниці світу потрібно зібрати кількох Покидьків, Гришу (обов’язково у парі із в’язнем) і майстра вибухівок.
Саме таку команду обрав Каз Бреккер для найнебезпечнішого завдання, за яке обіцяли «шалені» гроші. Та чи насправді ця місія коштуватиме лише кількох десятків мільйонів крюґе? Пригода, яка може бути останньою в житті персонажів, певно що, відкриває читачам дещо більше.
Певної таємничості кожному герою надає їхнє минуле. У цій історії неможливо повністю збагнути, чому Каз, якого прозвали Нечисторуким, але вважали вірним у дотриманні обіцянок, так бажає помститись Пецці Роллінзу, чи що керувало Ніною та Матаясом у їхніх взаємостосунках, не знаючи їхнього бекграунду. Цю деталь авторка подала дуже вміло. Нам потрібно поринути в цю яму, зустрітися зі страхами кожного персонажа, побачити їхнє щасливе минуле, яке затьмарилось у певний момент. А потім ми б’ємось об стіну жорстокої реальності, яка падає на шляхи наших героїв разом із Кеттердамом.
І цей момент творить Покидьків: дівчинка, яка втратила сім’ю та «пережила» Цьоцю Гелін, зуміла бути тихою і непомітною, як привид – справжньою Марою – жодна таємниця чи найтихіша угода не залишились поза її вухами.
Або ж шлях Джаспера, який, обіцяючи батьку знайти собі долю в університеті, опинився біля «Воронячого клубу». Чому саме він був частиною цієї команди, чому саме його спіткала ця доля? Невже у Покидьків немає іншого варіанту, аніж залишитися ними назавжди? Чи завжди Покидьки залишаються?
Беззаперечно, сильною стороною є той факт, що історія розгортається з боку кожного героя, даючи нам можливість одночасно стежити за розвитком всіх персонажів та подій, краще розповісти про їхнє минуле, акцентувати увагу на виразних емоціях та думках у ті моменти, коли всі плани зруйновані і молитви Інеж дуже навіть доречні.
Інша деталь, яка загострює увагу читачів – вік героїв. Авторка щоразу кидає нам в лице той факт, що ці генії варті нашої уваги, вони не досконалі але занадто вправні для цього міста. Та й взагалі, як вони досі тримаються напоготові, мають свої цілі і не горбляться під вагою життєвого досвіду, хоча він залишив свої відголоски у кожному. А потім ми згадуємо, що це лише підлітки, можливо навіть для когось однолітки. Життя диктувало їм правила, яким варто коритися. Та сувора реальність була надто жорстокою, аби вони просто підкорилися долі, тому ці персонажі такі виразні і настільки живі, наскільки це можливо у нетрях Бочки.
Саме такою є ця історія: напруженою, темною, із безліччю таємниць та смертельних моментів. Іноді здається, що в ній взагалі нема місця для кохання, але навіть тут авторка зуміла показати цю силу, якою можна возз’єднати і зруйнувати все одночасно. Тому з упевненістю можу зауважити, що ця книга сподобається прихильникам «нечистих» пригод у поєднанні з дрібкою магії та вкрапленнями жартів.