«Катананхе» Софії Андрухович — це глибокий і багатошаровий роман про любов, самопізнання та біль втрати. Головна героїня Анна — жінка, що шукає себе серед руїн минулого та примар майбутнього. Історія переплітає реальність і символіку, занурюючи читача в складний внутрішній світ героїні. Назва книги відсилає до квітки катананхе, що асоціюється з крихкістю та водночас здатністю до виживання — так само, як і людська душа. Ця книга — витончена, поетична і сповнена філософських роздумів. Андрухович створює атмосферу, що огортає читача, змушуючи не лише співпереживати Анні, а й задумуватися про власні страхи, втрати й надії. Авторка майстерно грає зі словами, роблячи текст майже музичним. «Катананхе» — це роман, що розкривається повільно, немов квітка, і залишає по собі довгий, глибокий післясмак. Це література, яка вимагає уваги та віддає у відповідь щось більше, ніж просто історію.