Вже я так розумію це не перша книга української авторки, хоч при прочитанні здавалось що ніби перша. Спочатку обкладинка сподобалась, але коли до неї пригдітись і розуміти що вона створена за допомогою ШІ- стає трохи сумно. Хоча сумніше більше не обкладинка,а те що вона ховає. Теми в книзі підняті дуже сильні насправді. Основна з них це родинні звʼязки, відносини між матірʼю та дочками, спілкування між трьома сестрами, материнство, шлях розуміння себе. Але вони не були відкрити повністю і глибоко. Хоч часом думки лунали дуже слушні і з ними неможливо було не погодитись. Дуже дратувало раптове закінчення деяких розділів, не одразу розумієш чому між деякими сценами зроблено два розділи. Цю книгу хотілось би смакувати, але часом хотілось взяти олівець і редагувати. В мене такого ніколи не зʼявлялось при прочитанні навіть тих книг які мені не сподобались. Але як казав Ростислав Семків , що велика відповідальність і робота лежить саме на редакторах книг. Тому до них теж велике питання, бо тут таке враження що хтось свою роботу профілонив. Хоч повторюсь теми і задум книги був цікавий. Тому читати чи ні - уже вирішувати кожному. Хто не планує читати, але хоче більше зрозуміти про цю історію і чому мій відгук саме такий - запрошую переглянути мою розгорнуту рецензію на книгу.