Третя частина тетралогії, як на мене, написана відповідно до віянь часу і політкоректності. Мусульмани. Вони зʼявилися в традиційному французькому суспільстві. І їх багато. Ставлення до них різне, більшою мірою - негативне. Однак і не всі з них є толерантними до французів. Тут ми вже відходимо від романтики і містики попередніх частин, висуваючи на перший план детективну лінію та толерантність. Раптом кюре перетворюється з негативного персонажа на позитивного й зазнає цькувань, перебуваючи на межі життя і смерті. Анук ще більш дорослішає і прагне будувати власне життя, а Віану не залишає образ Зозі, хоча з даною героїнею ми вже попрощалися в попередній книзі. Трохи рухливості долають сюжетні лінії, повʼязані з мусульманським населенням Ланскне, однак дана частина є слабшою від попередніх двох.