Що це взагалі таке?

Ця книжка — не підручник, не суха лекція і не хронологія ізмів. Це щось набагато живіше. Уявіть собі прогулянку музеєм сучасного мистецтва з другом, який не морщит лоба і не сипле складними термінами, а розповідає, чому Дюшан поставив пісуар у виставковий зал, чому Ворхол робив копії супових банок, і чому це все — не жарт. Гомперц володіє рідкісним даром пояснювати складне — просто, але без спрощення. Він ніби підморгує читачеві: «Так, я знаю, ти теж думаєш, що це якась маячня. Але давай разом подивимось, що за цим ховається». І ти дивишся. І раптом помічаєш: за кутом іронії — справжня пристрасть, боротьба, свобода.