Мартін Іден

«Мартін Іден» мабуть найжорсткіший роман Джека Лондона. У ньому відсутні вовки, сніги й золото, але боротьба не менш напружена. Це боротьба не за виживання тіла, а за існування особистості у світі, де щирість легко обмінюють на етикет, а прагнення — на пристосування. Шлях героя від робітника до письменника, від голоду до слави — це, з одного боку, автобіографічна траєкторія, а з іншого — демонтаж американської мрії. Лондон ніби випробовує себе самого на міцність: що буде, коли досягти всього, чого прагнув? Що залишиться після перемоги? Книга починається з закоханості — у дівчину, в культуру, у знання, але дуже скоро перетворюється на текст про відчуження. Мартін з кожною сторінкою віддаляється не тільки від свого оточення, а й від себе колишнього. Чим більше він наближається до світу інтелігенції, тим чіткіше бачить його пустку. Лондон майстерно показує, як ідея самотворення, замість того щоб піднести, може стати пасткою.