Голлі Джексон "Хороша дівчинка, зіпсована кров"

"Ретельно перевіряй з ким спілкуєшся в інтернеті..."- теза, котра з одного боку підводить підсумок певного циклу, але з іншого, відкриває ланцюжок інтригуючих подій. Ця книга є другою історією з циклу "Хороших дівчаток не вбивають", однак має свою унікальну ідею, яка в певному роді не зображує жорстокість скоєного, а лише застерігає від дій які можуть призвести до злочину.

В центрі подій знову опиняється школярка-детективка Піпа Фіц-Амобі, яка вже не є наївним дівчам, тепер вона має визнання серед оточення, товаришує з поліцією та готується до вступних іспитів у Оксфорд. ДІвчина змогла відпустити кримінальні справи, зрозумівши, що вони буквально руйнують її життя, родину, перші стосунки...все, що залишилося-це подкаст, в якому вона в детялях розповідала, як же вдалося спіймати справжнього вбивцю Енді Белл, розкрити бізнес наркодилерів та викрити того, хто понад 5 років утримував людину в покинутому будинку, думаючи, що вона зможе йому замінити ту, кого він позбувся. У Піпи стало десятки підписників, люди мало не з усього Королівства коментували, створювали свої теорії, однак знаходилися і ті, хто називав дівчину актрисою та сумнівався у спражності криміналу. Здавалося б, життя не зовсім звичайного підлітка, але принаймні стабільність, те чого Піпі так не вистачало та розбивало з середини. Проте, одного дня вона знову мусить повернутися до старої справи: брат її кращого друга пішов з дому та не повернувся. Так, на нього це було схоже, хоч раніше він завжди повертався, але перед зникненням хлопець поводив себе дивно, звільнився з бажаної роботи та обірвав зв'язок майже з усім зовнішнім світом. Поліція не хоче одразу братися за справу, спераючись на те, що хлопець є повнолітнім та може вільно пересуватися, куди та коли йому заманеться, а його родина впевнена-з хлопцем могло статися щось невиправне. Вони просять Піпу взятися за цю справу та бодай дати надію. Паралельно дівчина продовжує запис свого подкасту, де люди на диво не є зацікавленими в історії, прогнозуюючи, що Піпа це все вигадала для рейтенгів, а Джеймі просто заплатила, щоб він так би мовити зник з реальності на певний час. Дівчина розуміє, що її хтось "водить за носа" залишаючи підказки мало не по всьому містечку. У домі зниклого вона знаходить жіночий годинник та ноутбук з перепискою з невідомою дівчиною, яка буквально привязала до себе хлопця, пишучи про нематеріальні почуття та свою тяжку долю сироти з деспотичним батьком, якого вона вимушена доглядати. Останнє повідомлення, яке було надіслано Джеймі:"Я зроблю для тебе все, що завгодно, тільки не зникай з мережі..." навело школярку на думку, що хлопець зник не дарма. Можливо це було викрадення? Джеймі спілкувався з неіснуючим персонажем дівчини? Цікавим була проведена паралель, що така собі "Лейла" спілкувалася не лише зі зниклим хлопцем, але й ще з декількома чоловіками з міста, яким вже виповнилося 26 років. Це послідовність чи випадковість?

Книга показала внутрішній ріст Піпи, як особистості, яка тепер точно вміє відстоювати свої кордони, бачити злочинців "в натовпі" та майже забуває про людське співчуття. Історія про потребу бути важливим, цікавим, почутим та про те, як вчинки минулого, часом навіть не твої власні, а людей, які були тобі рідними, можуть руйнувати сьогодення. Вона також і про образу, яка з роками лише набуває кисло-кривавого присмаку. Люди стають просто "фішками" у чиємусь обмані та хитрості. А "закопані скелети" не завжди вдається забути назавжди. Сама книга виконана у атмосферній естетиці, але для мене була трохи слабшою аніж перша, можливо не вистачило загадковості та знову ж таки бульшої залученості типажного персонажа Раві в історії. Склалося враження, що як тільки вона припиняє торкатися його особисто, він замикається у "власному світі". Однак, читати точно варто, просто навіть через те, щоб не втратити фантастичну ідею детективного замислу.