Журналістське розслідування

Книга, яку я дуже хотіла прочитати. Не лише тому, що цікавлюся Каддафі та історією. Це була перша книга цієї серії про політичних лідерів світу, на черзі Ататюрк, Франко, Кастро. Непогана ідея розповісти українському читачеві про диктаторів або просто неординарних особистостей. Тому безумовний плюс книги - зрозумілою мовою про відомого діяча. Каддафі дійсно став мені ближчим і зрозумілішим. Сподобалося, що автор не критикує його діяльність, а просто подає факти за роками. Як таких, у книзі й висновків нема. Це скоріше журналістський підхід: дата - подія, а читач уже сам хай розбирає, хто хороший, а хто поганий. Тому чимало цитат антиамериканського звучання, чимало антисемітських реляцій. Барбера просто розповідає про лівійського диктатора, без гніву, але й без особливої симпатії. Хоча ні - симпатія все-таки є, але як до героя оповіді. Історики зі ступенями скажуть, що книга слабенька. Я з ними погоджуся: історик написав би інакше. Він би не використовував хронологію як основу, а аналізував би життєвий шлях очільника Лівії, окремо розповів би про особисте життя, про політичну ситуацію, про Арабську весну, про наслідки вбивства диктатора та про сучасну Лівію. Тому це не монографія й не науковий опус. Переді мною науково-популярне видання, виконане радше в публіцистичному стилі.