АСТ

Видавнича група «АСТ» - одне з двох найбільших видавництв Росії. Засноване в 1990 році як ТКО «АСТ». Є універсальним видавництвом: випускає художню літературу, нон-фікшн, популярні навчальні посібники. Відоме співпрацею з такими авторами як Януш Вишневський, Дмитро Глухівський, Поліна Дашкова, Сергій Лук'яненко, Сергій Мінаєв, Анджей Сапковський, Пауло Коельо і Террі Гудкайнд.

До групи АСТ входить понад сто компаній, власником більшої їх частини є кіпрський офшор AABP Advanced Achievement Books Publishers Ltd., а він, у свою чергу, належить фізичним особам Андрію Герцеву, Якову Хелемському (по 33,35%), Олегу Бартеневу, Ігорю Феоктистову (по 9,52%), Юрію Хацкевичу (9, 51%) і Юрію Дейкало (4,75%)..Обороти компанії не розкриваються, але за оцінками конкурентів, прибуток групи за червень 2010 - липень 2011 року склала 5,7 млрд руб. З початку червня 2012 року управління видавничим бізнесом «АСТ» здійснює видавництво«Ексмо».

Історія

В кінці 1980-х Андрій Герцев задумав відкрити власну видавничу фірму. До цієї ідеї він прийшов в процесі збирання власної бібліотеки. Андрій зайнявся вивченням видавничого бізнесу. Кілька років по вихідним він їздив в Ригу і Вільнюс на зібрання Клубу книголюбів. У 1990 році Андрій Герцев, Сергій і Тетяна Дерев'янко відкрили ТКО (творче кооперативне об'єднання) «АСТ».

Абревіатура «АСТ» склалася з імен засновників фірми. Також в роботі кооперативу взяв участь Яків Хелемський. Спочатку фірма займалася торгівлею, а видавати книги почала з 1992 року.

Одними з перших в «АСТ» вийшли романи Роберта Ладлема, Олександра Дюма, Гарольда Роббінса, а також книги за мотивами серіалів «Багаті теж плачуть» і «Рабиня Ізаура».У 1993 році за рішенням засновників ТКО «АСТ» розділилося на дві частини: фірму «АСТ» очолив Андрій Герцев, а в«АСТ-Пресс» пішли Сергій і Тетяна Дерев'янко.

У 2003 році Андрій Герцев став засновником видавництва «Астрель-СПб», яке в основному займається художньою і дитячою літературою.Щомісяця «Астрель-СПб» випускає близько 30 книг.

«Астрель-СПб» є засновником або співзасновником ряду літературних премій та конкурсів, зокрема, літературної премії «Рукопис року». Премія вручається авторам, що не мають публікацій.
До 2005 року «АСТ» вже була однією з найбільших видавничих фірм Росії. У 2008 році «АСТ» придбала «Аванта +» - лідера у сфері випуску енциклопедій. Вартість операції оцінюється в діапазоні від $ 4 млн до $ 10 млн.

Звинувачення в порушенні податкового законодавства

Ще у 2005 році видавництву «АСТ» було пред'явлене звинувачення в несплаті податків на суму 100 мільйонів доларів. Було порушено кримінальну справу за фактом неправомірного ведення бізнесу, коли співробітники департаменту економічної безпеки МВС виявили кілька десятків фірм-одноденок, пов'язаних з видавничою групою.

У березні 2012 року стало відомо про те, що податкові органи за підсумками перевірок донарахували компаніям групи «АСТ» ПДВ і податок на прибуток в сумі 6,68 млрд руб. (з урахуванням штрафів і пені), що перевищує річний оборот групи. Податкові органи звинуватили «АСТ» в використанні при перепродажі книг фірм-одноденок, де осідав прибуток, який потім виводився з-під оподаткування. Трохи раніше Слідчий комітет Росії порушив проти однієї з компаній групи, логістичного оператора «Полімікс-центр», кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податків в розмірі 1,5 млрд руб.

Банкрутство і перехід під управління видавництва «Ексмо»

19 квітня 2012 року стало відомо, що торговий підрозділ групи «АСТ», ТОВ «П'ятий океан», розпочало процедуру банкрутства через борги, що перевищують 7,5 млрд руб.

Водночас «Ексмо», ще одне найбільше російське видавництво, заявило про можливу покупку видавничої групи «АСТ». У червні 2012 року Олег Новіков, директор «Ексмо», повідомив про отримання опціону на контроль «АСТ».

Імпринти

У структуру видавництва входить кілька редакцій-імпринтів (брендів):
Художня література
Corpus
Mainstream
Neoclassic
Астрель СПБ
Жанри
ВД «Ленінград»
Редакція Олени Шубіної

Дитяча література
Аванта +
Астрель
Малюк
Планета знань

Прикладна література
Lingua
Часи
Джерело
Прайм-Єврознак

Серії видавництва

Книжкові серії
«Альтернатива» - детективи, фантастика
«Бібліотека світової фантастики»
«Ексклюзивна класика»
«Зачаровані»
«Зірки світової філософії»
«Інтелектуальний детектив»
«Страшилки»
«STALKER»- з травня 2009 року - фантастика, детектив, бойовик
Книги на іноземній мові для читання по методу Іллі Франка
«Одкровення ангелів-хранителів»
Трилогія«Голодні ігри»
«Століття Дракона»
«Легенда про Шукача»
«Відкриття»- нехудожні книги

Журнали
«Рибалка на Русі»
«Полювання»
«Годинник»
«Estetica»

Критика

Внутрішня цензура
За словами Алекса Керві у 2006-2007 роках у видавництві була введена (після візиту співробітників Держнаркоконтролю) внутрішня цензура: в усі редакції АСТ було послано розпорядження негайно повідомляти про підготовку будь прози певного змісту (наприклад, про сатанізм) і про книги, де переважає насильство і секс. У зв'язку з цим було зазначено, що в разі конфлікту з законом з приводу пропущеної в друк книги, ті хто прогледіли випуск таких книг будуть або оплачувати всі збитки з власної кишені, або будуть звільнені.

Якість видань
Видавництво «Астрель-СПб» може увійти в історію російського друкарства як видавництво, що в дитячому«Букварі» надрукували слово «Мухомор» з орфографічною помилкою («Мухамор»).
У 2009 році письменник Віктор Суворов у відкритому листі звинуватив видавництво «АСТ» в наклепі. Так, в «відомостях про автора» книг Суворова стверджувалося, що він нібито «був завербований британською розвідкою МІ-6» з власної ініціативи та «активно з ними співпрацював».
АСТ сумно відоме своїми перекладами. Найчастіше вони виконані дуже неякісно, потребують редактури і коректури.

В анотації на задній стороні обкладинки роману «Два капітани» Веніаміна Каверіна (М .: АСТ, 2014 року) серед книг, які нібито належать перу цього автора, вказана повість«Велике протистояння» Льва Кассіля.
АСТ - володар 16 антипремій «Абзац»:
«Повний абзац» (2007, 2008, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015)
«Найгірша коректура» (2008, 2009)
«Найгірша редактура» (2007, 2008)
«Найгірший переклад» (2005, 2008, 2010, 2014 року)
«Почесна безграмотність» (2014 року)

З матеріалів у вікіпедії