. .До болю захотілося поспішати вечорами додому, щоб вікна не лякали пусткою чорних дір, а вабили теплим світлом. Хотілося чути шльопання жіночих капців по кімнатах, і щоб на кухні гримів посуд і пахло цибулею, яка випадково підгоріла. Хотілося, щоб по будинку носилися діти, під ногами валялися їхні іграшки, а маленький песик залишив калюжу на килимі. Йому хотілося, щоб у вікно влетів футбольний м*яч, розбивши скло, а на дивані був розкиданий дитячий одяг. І нехай буде пересолений суп на обід, а на вечерю недосолене картопляне пюре, головне, щоб була можливість повертатися туди, де на нього чекають і є заради кого жити. САМЕ В ЦИХ БУДЕННИХ РЕЧАХ ПОЛЯГАЄ ПРОСТЕ ЛЮДСЬКЕ ЩАСТЯ. .