На початку книги мені дуже сподобались слова від Сафона про те, що ця книга одна з його улюблених. Це одразу по особливому налаштовує на читання книги. З усіх його книг, цю прочитала останньою і для мене це був щемливий момент, бо нових книжок від нього більше не буде... Отже, події розгортаються 1980 року в Барселоні. Читаючи твори Сафона не можливо не відмітити його особливу любов до цього міста. В майже кожному своєму романі він дивовижно і майстерно змальовує це місто так, наче це ще один герой роману. Барселона неначе дихає, живе і ховає в собі свої моторошні таємниці. Історія починається з того що головний герой Оскар Драй зникає на 7 днів без жодного попередження. Його шукають його батько, друзі і знайомі. Починають думати вже про те, що він якимось чином загинув. Але насправді з ним відбулась дуже цікава історія. Та він вирішує нікому не розповідати свій секрет, лиш через 15 років він наважується на те, щоб пригадати все. Коли йому було 15 років, одного дня він знайомиться з дівчиною на імʼя Марина. Вона живе у таємничому будинку зі своїм батьком, який працює над відновленням старовинних будівель. Життя сімʼї Марини сповнене таємницею зникнення її матері, яку Оскар вирішує розгадати. Одного разу дівчина приводить Оскара на кладовище і розповідає про так звану даму в чорному, яка зʼявляється на кладовищі в останню неділю місяця о 10 ранку. Разом вони вирішують прослідкувати за цією жінкою.... В романі паралельно йде ще друга лінія. Це історія чоловіка Михайла Колвеника. В свій час він був незрівняним у створенні ортопединого взуття та протезів. Але Михайло страждає на страшну і невиліковну генетичну хворобу. Одного дня він таки винаходить сироватку, яка здатна підтримати його в живих. Хоча для всіх інших він оголошує себе померлим... В кожній з цих сюжетних ліній є своя атмосфера, цікавість розкриття таємниць, який кожен приховує як може. За атмосферою книга мені нагадала книги Сафона з циклу "Цвинтар забутих книжок".