Роман, який я прочитала ще у школі на урок з позакласного читання. Як і личить реалістові, Панас Мирний прагне віднайти соціально-економічні причини, що штовхнули Христю на цей слизький шлях. Тому розчарую тих, хто думає, що в цій книзі є описи еротичних оргій чи сексуальних збочень. Чимось нагадує Льва Толстого і його твір «Воскресение», теж присвячений повії, який теж не містить еротичних моментів. Та й про яку еротику могла йти мова у 19 столітті? Такі твори тоді назвали б порнографічними і цензура їх би не пропустила. Зауважу, що найбільше мене здивувала фраза наприкінці книги, що в головної героїні відпав ніс, - у шкільні роки я не знала, що до цього спричиняє сифіліс.