Відгук про книгу: Самостійна дама. Femme sole. 1419—1436

Авторці вдалося занурити мене в атмосферу середньовіччя. Манера оповіді авторки: неспішно меланхолійна, віє сумом мене просто зачарувала. Сам роман сумний. Якраз під осінь. Події відбуваються в один із періодів столітньої війни між Францією та Англією. Він англієць, ціль життя якого "вбивати французів, вбивати їх." І не просто тому що це французи, була поважніша причина. Вона - французка, що теж вболіває за свій народ. Обоє незаконно народжені, тобто не у шлюбі, обоє мають приналежність до своїх королівських дворів. І як їм не закохатися один в одного, скажіть будь ласка? Інтерес до їхнього кохання і взаємин у мене не згасав на протязі всіх п'ятсот сорока сторінок роману. Роман має сцени 18+, і насильства теж. Що у книзі романтизується абюз, я не згодна, тоді такий час був. Доля Жанни Д'Арк описана так, ніби передивилась заново Люка Бессона. Від її долі нещасливої стало сумно до сліз. Роман сумний, з цікавим любовним і історичним сюжетом, мої сподівання перевершив. Мої запити прочитати щось історично-любовне авторка задовольнила повністю. П'ять з п'яти.