Відгук на книгу: Сестро, сестро

У цій збірці творів Оксани Забужко мене найбільше вразила новела «Я, Мілена». Чимось вона мені нагадала «Портрет» Миколи Гоголя та «Портрет Доріана Грея» Оскара Вайлда. Є чудова телеведуча Мілена, яка живе зі своїм чоловіком. У якийсь момент відбувається роздвоєння: Мілена з телевізора починає жити окремим життям, стає конкуренткою реальної Мілени, навіть в якийсь спосіб займається сексом із чоловіком реальної Мілени. І вся ця містика приправлена важкими українськими новотворами, діалектизмами та розлогими мовними конструкціями. Читається важко і незвично. Одним словом, твір не залишить байдужим, але і не вразить чимось особливим. Хоча ідея звернутися до образу двійника заслуговує на увагу.