Відгук на книгу: У кафе втраченої молодості

Доволі мінорна повість лауреата Нобелівської премії з Франції. За стилем схожа на інші, видані в Україні, повісті (романи): «Цирк іде», «Нічна трава». Додам, що це реально маленька книжечка, яку можна проковтнути за один вечір. Знову ж таки замальовка на тему Парижа 1960-х років, з безліччю кафе, де збираються студенти, вуличками, свіжим подихом Сени та круасанами. На тлі цієї атмосфери історія дівчини, яка нікому не потрібна: залишає родину, одружується із набагато старшим від неї чоловіком, має коханців, входить до цієї тусовки, де кокаїн є нормою, приваблює усіх своєю зовнішністю, однак не цікавить нікого як особистість. Урешті-решт, дівчина залишає цей світ, вирішивши обрати шлях самогубці. Для багатьох критиків ця книга не видається супер потужною. Як на мене, це одна із етюдних повістей французького автора, в якій головне - спогади про Париж своєї молодості, а деякі нариси про героїв чи героїнь є лише доповненням образу міста.