«За перекопом є земля» Анастасії Левкової — це роман про пошуки себе, пам'ять і зв’язок поколінь. Головна героїня, молода дівчина Ліза, намагається зрозуміти своє коріння, досліджуючи історію своєї родини, пов’язану з Кримом. Подорожуючи туди, вона стикається з непростими питаннями ідентичності, пам’яті про депортації кримських татар та складною історією півострова. Книга майстерно поєднує особисті переживання героїні з історичним контекстом, відкриваючи маловідомі сторінки минулого. Роман вражає своєю щирістю та глибиною. Левкова вміло передає атмосферу Криму, його багатокультурність і водночас трагічність історичних подій. Читач відчуває, як минуле перегукується з сучасністю, а пам’ять про предків формує нашу ідентичність. Сюжет динамічний, із цікавими ретроспективами та яскравими образами. На мою думку, «За перекопом є земля» — це важлива книга про пошук себе через осмислення минулого. Вона змушує замислитися над темами втрати, ідентичності та спадкової пам’яті. Рекомендую тим, хто цікавиться історією Криму та любить глибокі, емоційні історії.