Це книга про моє життя. Про те, як людина не може вирватися із замкненого кола життя. Головний герой даного твору - дворецький, який заради роботи жертвує особистим щастям. Він віддано служить, коли вмирає його батько; він відмовляється від сімейного щастя і кохання до служниці через роботу. Сенс його життя - то робота і служіння. І що він має наприкінці книги? Хазяїн, якому він служив, отримує обвинувачення у звʼязках з нацистами; жінка, яку він кохав, одружилася з іншим, народила дитину та чекаю на онуків. Вона не має щастя з чоловіком, але отримала його як матір і бабуся. А що є у Стівенса? Нічого! Ні жінки поряд, ні дитини, ні поваги. У моєму житті сталося подібне: мене покинув чоловік, який був неготовий до сімейного життя, покинув заради мами і безтурботного життя, заради карʼєри. Що матиме він за двадцять років? Як і головний герой цього твору - лише залишок дня, самотність і нікчемність. Зауважу, що Кадзуо Ішігуро є лауреатом Нобелівської премії з літератури, висувався на «Оскар» за найкращий сценарій до фільму. Роль Ентоні Хопкінса є неперевершеною і надзвичайно глибокою.