Володимир В’ятрович народився в м. Львів 7 червня 1977-го року. Закінчивши школу, він вступив у Львівський університет на історичний факультет, спеціальність «історія України».

2004-го року молодик захистився і став кандидатом наук. Тема його наукової роботи «Діяльність УПА».

2002-2008-го років був керівником Центру досліджень визвольного руху в рідному місті. 2007-го року почав працювати в Українському інституті національної пам’яті. Він представляв інститут на території Львівської області. А від 2008-го року став на чолі архівного відділу інституту.

В цьому ж році починає працювати на посаді радника з науково-дослідної роботи Служби Безпеки України. Також восени його призначили директором галузевого держархіву СБУ в столиці.

В період з 2010-го до 2011-го року був працівником Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Весною ж 2014-го року Володимир В’ятрович отримав посаду директора Українського інституту національної пам’яті, в якому чоловік пропрацював до 2019-го року.

Був активним учасником Євромайдану.

Володимир В’ятрович написав велику кількість книг про діяльність ОУН та УПА, національно-визвольний рух в Україні першої половини XX сторіччя. Історик є лауреатом премії імені Василя Стуса, яку він отримав 2012-го року за публіцистичну роботу «Історія з грифом «Секретно»». Також отримав нагороду «Хрест Івана Мазепи».

Володимир В’ятрович був викладачем кількох вишів.

Має дружину та маленького сина.

Декомунізація

Володимир В’ятрович лобіював декомунізацію на території України й керував цим процесом. Завдяки діяльності історика та його сподвижників відбулося відоме ухвалення низки законів, які Верховна Рада прийняла 2015-го року.

Чоловік переконаний, що саме через те, що декомунізація не відбулася раніше, настав неорадянський реванш Віктора Януковича. Ще він зауважив, що саме прорадянські кадри є переважною більшістю терористів самопроголошених Донецької Народної Республіки та Луганської Народної Республіки.

Восени 2012-го року Українським інститутом національної пам’яті на чолі з В. В’ятровичем було оприлюднено імена 520-ти персон, вчинки яких потрапляють під закони про декомунізацію. Вулиці, назви сіл, міст тощо змінювали в обов’язковому порядку. Серед перейменованих також є 2 обласних центри — Дніпро — нинішня назва колишнього Дніпропетровська, а Кропивницький — кардинально нова назва Кіровограду. Також прибирали символіку радянського часу, серед якої найбільшу кількість мали пам’ятники Володимиру Леніну.

Скасування свят радянських часів

Час від часу відбувалися скандали через намагання Володимира В’ятровича скасувати низку свят, таких як 8 березня, травневі тощо. Суспільство сильно резонувало з цього приводу. Скасування святкувань так і не відбулося. Щоправда, з легкої руки В’ятровича 14-ого жовтня почали відзначати День захисників та захисниць України. Цей день є неробочим.

Скандал з Польщею №1

Влітку 2016-го року Польський Сейм прийняв постанову «Про встановлення 11 липня Днем пам'яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА». На цю подію гостро зреагував історик В’ятрович. Він зауважив, що таке потрактування Волинської трагедії — це історичне непорозуміння. Він переконаний, що в такому разі українську сторону звинувачують в односторонньому порядку. Одночасно відбувається замовчування фіксованих фактів аналогічних злочинів, скоєних польським підпільним рухом стосовно українців. Оскільки Армією Крайова та іншими військовими формуваннями були вчинені масові вбивства українських цивільних.

Скандал з Польщею №2

Взимку 2018-го року Володимир В’ятрович став центральною персоною нового скандалу з поляками.

В лютому Польським Сенатом було проголосовано за внесення змін до закону про їхній Інститут національної пам’яті, що передбачають кримінальну відповідальність осіб, які будуть заперечувати злочинну діяльність українських націоналістів стосовно поляків, що відбувалася в період з 1925-го по 1950-ий рік. Через 5 днів закон був підписаний президентом Польщі Дудою, хоч Ізраїль, США та Україна виступали з критикою такого рішення.

В’ятрович був головним критикантом з українського боку. Володимир зауважив, що історія в Польщі потрапила під політичну диктатуру, що є підставою заявити про покрокове зменшення свободи слова на території цієї країни.

В’ятрович запевняв, що ухвалений закон про «бандеризм» не що інше, як інформаційна боротьба, необхідності в якій не має ні Київ, ні Варшава, проте в ній зацікавлена РФ. До слова, саме ця країна виступила з підтримкою даного закону.

Звинувачення Росії

Весною 2019-го року Слідчим комітетом Російської Федерації було відкрито кримінальну справу стосовно Володимира В’ятровича. Його звинувачують у реабілітації нацизму. Російські слідчі переконані, що В’ятрович виступає із запереченням злочинів, вчинених військовими злочинцями в період другої світової війни (мова йде про представників ОУН та УПА).