Останнім часом: історія, багато творів митців минулого і, власне, самі митці надихають митців сучасності. Нема різниці, чи то в кіно, чи то в літературі. Узяти б, хоч Конан Дойлівського Шерлока Холмса, папське сімейство Борджиа, шедеври Леонардо Да Вінчі та й самого Леонардо. Класичні твори і їх автори ніби магнітом приваблюють до себе сучасних письменників, кіношників і поетів. Не став, вкотре, винятком Ден Браун. Останній його бестселер «Інферно» присвячений Данте Аліг‘єрі та його знаменитій поемі «Божествена комедія».

«Інферно» сьомий роман і четверта історія з циклу про професора з релігійної символіки, Роберта Ленгдона («Янголи та демони», «Код Да Вінчі» і «Втрачений символ»). В новому романі, Роберт Ленгдон втрачає пам‘ть і вирушає до Італії, де змушений шукати тлумачення своїм посттравматичним видінням та галюціонаціям . Пошуки наштовхують його на послання напівбожевільного генетика-трансгуманіста, що пов‘язане з поемою Данте Аліг‘єрі «Божественна комедія» і новим надзвичайно небезпечним вірусом, котрий нагадує чуму.
У цій книжці культурно-мистецькі подорожі Ленгдона розпочинаються з Флоренції, потім простягаються до Венеції й, несподівано, закінчуються, аж у турецькому Стамбулі. Протягом мандрівки, що захоплює уяву своєю красою: читач має змогу відвідати безліч знаменитих італійських музеїв, соборів, «побачити» архітектурні шедеври створені за часів правління династії Медичі, дізнатися різні факти, що пов‘язані з «Божественною комедією» Аліг‘єрі й загалом з історією тієї доби, потримати разом з Робертом Ленгдоном посмертну маску самого Данте. Чого в книжці не вистачає, так, це гарних фотографій місць, які Роберт Ленгдон разом із загадковою лікаркою Сієною Брукс відвідують, на шляху до розкриття таємниці геніального науковця.
Ден Браун майстерний оповідач. Техніка тексту, приємно пахне захоплюючим голівудом в прозі.
Американське видання «USA Today» повідомило, що письменникові знадобилося багато років, аби втілити мрію в реальність і написати роман, який ґрунтується на «Божественній комедії» флорентійського поета середньовіччя Данте Аліг‘єрі.
Книга позбавлена кровожерливості. В ній немає убивств і насилля, зате є: пропаганда мистецтва та літератури, гуманності та любові, краси історичних архітектурних споруд та місцевих італійських легенд. У романі сказано, що Сандро Ботічеллі й інші творці середньовіччя запозичували, наслідували, популяризували Данте у своїх шедеврах: сьогодні ж, з упевненістю можна сказати – книга Дена Брауна «Інферно», теж популяризує цього видатного італійця.