"Границы у нас в головах..."
Тільки дочитала цю книгу (а прочитала я її на одному диханні) сіла писати рецензію. Я й читати її почала з цікавості, бо переглянувши порядка 20-ти рецензії на неї не побачила жодної негативної, чи, принаймі, байдужої.
Події відбуваються у 60-хх роках, в Америці, штат Місісіпі. Це ж період дитинства наших батьків, період науково-технічного процесу і, при цьому, десь у світі, одні люди принижують і знущаються над іншими лише через те що шкіра в них іншого кольору!
Тільки подумати,всього лише 53 роки тому американці будували окремі туалети для "чорних" і могли вбити чорного хлопця, лише за те, що пішов у туалет для "білих", при цьому, ці ж чорні виховували їхніх дітей з самого маленького віку, бавили, обіймали, заспокоювали, готували для них смачну їжу, прибирали їхні будинки.
Гарна книжка, добра і якась тепла, незважаючи на те, що описує страшні речі. Книжка написана у 2009 році, але таке враження складається, що це майже класична література.
До того ж, цю книгу екранізовано у 2011 році, і фільм також вийшов досить цікавим. Одним словом, РЕКОМЕНДУЮ І ДЛЯ ПРОЧИТАННЯ І ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ!!! :)