Автором твору є Марина Аромштам.

За жанром — це повість.

Твір написаний 2011 року.

Головні герої твору:
Аліна — учениця молодших класів;
Вчителька на прізвисько Марсем — Маргарита Семенівна;
Оля — мама дівчинки;
дідусь Аліни;
В. Г. — товариш дідуся;
хімік.

Про всі події розповідається від імені Аліни. На початку повісті вона тільки-но йде до школи, а наприкінці вже навчається у четвертому класі. Ще у творі є уривки зі щоденника вчительки Марсем. Що, у свою чергу, теж сприймається, як розповідь від першої особи в іншому ракурсі подій.

Особливістю повісті є те, що читачеві доступні два різні погляди на кожну ситуацію: дорослої педагогині та малої школярки.

Тема «Коли відпочивають янголи». Твір насичений гострими суспільними проблемами. Книга про любов до дітей та вміння розгледіти проблеми, які у них виникають, про те, що вчити дітей дуже складно, а при цьому ще й необхідно віднайти у них і виплекати «внутрішній стержень».

Основні конфлікти повісті «Коли відпочивають янголи»:
конфлікт між батьками та дітьми;
внутрішній (вчителька сумнівається у правильності виховання нею підопічних);
міжособистісний (стосунки учнів у класі).

Проблеми порушені у творі:
плекання духовного та морального у наступних поколінь;
зіткнення дітей молодшого шкільного віку з реаліями життя;
взаємозв’язків між поколіннями;
неповної сім’ї.

Сюжет твору
У повісті йдеться про буденні й водночас важливі речі: про те, як складно інколи дітям взаємодіяти із дорослими, а тим, у свою чергу, їх розуміти, про те, як часом непросто дитині будувати стосунки в соціумі — між іншими дітьми. Також тут розповідається і про перше почуття, і про біль розчарування (коли в однієї з героїнь батьки розлучаються), про вміння допомагати одне одному та мораль.

За сюжетом головна героїня на ім’я Аліна пішла в перший клас, де «не зійшлася характером» із вчителькою, тож її переводять в іншу школу. Тут вона знайомиться з новими однокласниками та Марсем — новою вчителькою…

Характеристика персонажів «Коли відпочивають янголи»
Аліна
Головна героїня твору — дівчинка Аліна. Вона не проста дитина. Її внутрішній світ дуже глибокий, вона мислить дуже оригінально. Її незвичайність можна спостерігати з перших сторінок книги, де вона малює замість однієї «неваляшки» цілих три — її, маму та дідуся — це родина дівчинки. Та вчителька не змогла зрозуміти її вчинок, тож вона його засудила, мовивши, що неваляшок з бородою не існує.
Оригінальність мислення цієї дитини яскраво показана в ситуації з квітами, коли на святого першого дзвоника всі діти прийшли з квітами (у тому числі й Аліна), а вчителька (Тетяна Володимирівна) поставила всі букети, за виключенням двох, у відро для миття підлоги. Це надзвичайно обурило дівчинку, тож вона відмовилася малювати вазу на уроці образотворчого мистецтва.

Марсем постійно розмірковує про те, як правильно виховувати дітей, навчати їх. Всі свої думки вона вписує до щоденника. Вчителька зауважує, що діти — «не порцелянові пупсики», бо теж мають свої почуття та переконання.

Коли Аліна стає ученицею Марсем, з нею відбуваються великі зміни — вона стала активною, відвертою, чуйною та щирою дівчинкою.

Найбільше хвилювання для неї — відсутність батька в її житті. Її родина неповна — поряд мама та люблячий дідусь, проте тато, на її думку, міг би все кардинально змінити в її житті. Саме цими міркуваннями автор розпочинає повість. Але її батько мешкає на території Франції, а ще він математик і дуже зайнятий.

Дідусь, нехай і не замінив роль батька, проте він є дуже виваженим та мудрим чоловіком, який помічає зміни настрою, проблеми дівчинки, навіть коли цього не помітно матері. Він має неабиякий вплив на формування особистості внучки.

Марсем теж всіма силами та доступними методами намагається допомогти кожному з учнів у складних не тільки навчальних, а й життєвих ситуаціях. Адже дехто страждає від невзаємного кохання, хтось втрачає контроль над собою через те, що батьки вже практично розлучилися тощо. Вчителька повністю віддає свою душу, натхнення та вміння дітям, підтримуючи всі їхні добрі поривання.

Марсем
Марсем — нестандартна вчителька. Її методи є оригінальним і незвичними в буденності шкільної роботи. Вона намагається дібратися до суті кожної дитини.

Одним із нестандартних підходів став похід на Дрегона. Основна ціль — аби «принци», що здійснять «подвиг» соромилися робити погані вчинки, аби не заплямувати свою честь.

Марсем, в першу чергу, прагне розвинути у своїх вихованцях «внутрішній стержень». Вона ставиться до них, як до дорослих. Часто їхні уроки, або обговорення проблемних ситуацій проходить у колі на килимі, а не за звичними партами.

Хоча, в цей же час, зі щоденникових записів вчительки ми дізнаємося, що вона теж не ідеальна, бо інколи вона пише: «Вбила б!» тощо (мається на увазі учня). У неї теж є свої слабкості, але вона терпляче і успішно їх долає.

З вуст вчительки діти чують двічі історію про янголів. Вони схожі на казку, проте учні, як це властиво в їхньому віці, сприймають їх практично за дійсність. Цього Марсем і хотіла.

Значення назви повісті «Коли відпочивають янголи»
Кожна людина має поруч себе янгола, який повинен нести відповідальність за всі її вчинки. Коли людина поводить себе добре, янголи відпочивають і можуть допомогти відвернути якесь лихо деінде, коли ж вона поводиться погано, то все більше біди коїться по світу, бо її янгол зайнятий. Тому ми повинні виховувати в собі «внутрішній стержень» — моральні цінності, такі як віра, доброта, любов тощо.