Біле місто

З одного боку — блиск людського генія, з іншого — жахлива безодня темряви. Це майстерний балет контрастів, де грандіозна архітектура стає сценою для наймоторошнішої трагедії в історії Чикаго. Ларсон веде нас одночасно двома шляхами. Один — це блискуча історія архітектора, який втілив у життя грандіозний сон про «Біле місто» — Всесвітню виставку 1893 року. Це світло, зведене з гіпсу та інженерної думки, символ прогресу й надії. Другий шлях веде в тінь, у лабіринт жаху, створений Генрі Говардом Голмсом. Його «Замок вбивств» — це моторошне відображення величі Виставки, де замість захоплення та дива панує холодний і розрахунковий жах. Сила роману — не лише в дивовижному сюжеті, а в його неймовірній деталізації. Ларсон, немов археолог, викопує з минулого факти, листи та свідчення, щоб вдихнути в них життя. Він оживляє епоху, її пишність і жорстокість. Кожна сторінка пахне свіжою фарбою «Білого міста» і водночас віддає холодом і страхом, що ховався в потаємних кімнатах «Замку вбивств». Це блискуче документальне розслідування, яке читається як художній твір. Це книга, що змушує замислитися над тим, що людська душа може бути одночасно і творцем, і руйнівником, і цей контраст робить її настільки захопливою.