Автор — Микола Вороний.

Коли написаний вірш — 1912-ий рік.

Входить до збірки «Гротески»

За напрямком — модернізм

За течією — символізм

За літературним родом — лірика (відноситься до інтимно-пейзажного різновиду)

Тема «Блакитна панна» — гармонійне поєднання мистецтва з природою. Ідея «Блакитна панна» — оспівування навколишньої природньої краси за допомогою поетичного слова.

Розмір вірша — нерівностопний хорей.

Римування — перехресне.

У вірші автором використано такі художні засоби: епітет, метафора, порівняння, гіпербола, анафора, інверсія.

Миколою Вороним був написаний вірш-возвеличення весняної природи, молодих літ, натхнення. Весняне пробудження природи він назвав Блакитною Панною. Поет використовує не тільки звичні традиційно-усталені в усній народній творчості та взагалі в літературі засоби виразності (наприклад, весну називає запашною, чарівною), а й вплітає слова зі Святого письма («Осанна!»), термінологію, взяту з мистецтва («арабески», «гротески» тощо). Завдяки цьому твір набуває незвичайного інтелектуально-мистецького естетичного відтінку.

Провідним мотивом є піднесення краси навколишнього світу, яка пробуджується після зимового сну та її єднання з мистецтвом.

Микола Вороний перший розширив музичні можливості української поезії. Він сам зауважував, що відштовхувався в написанні не стільки від образів, стільки від звучання. А символісти, як відомо, поставили звук на п’єдестал.

Рядки строф розміщені специфічно: вони подібні до сходинок, якими стікає весною сніг, що розтанув від сонячних промінчиків. Таким чином поезія звучить особливим темпоритмом.

Образи поезії:
Людина (образ ліричного героя, митця);
Природа (Блакитна Панна — образ весни, а ще гори, поля, пелюстки тощо);
Предмети та явища (крила, камеї, фрески і т. ін.).

Символізм образів
Блакитна Панна символізує пробудження природи, весну, божу присутність, красу та гармонію.
Блакить символізує джерело духовності.
«Осанна!» — привітання від вищих сил.

Критика поезії «Блакитна панна»
Поезія вирізняється своєю витонченою формою та яскравими тропами. Ліричний персонаж захоплюється весняною порою року, оспівує її красу. Символісти, до яких відноситься і М. Вороний, приділяють надзвичайну увагу формі поезії та художнім засобам. Важливіше як написано, а не що. В «Блакитній панні» багато асонансів та алітерацій. Для символістів звучання є дуже важливим. Специфіка розташування рядків теж дуже помітна. Можна зробити висновок, що форма вірша є надважливим засобом створення сильного потоку ліризму в цій поезії.