Це моє собаче діло!)

Коротше, бро, якщо ти шукав справжній український нуар, який не просто копіює західні зразки, а дихає нашим рідним вайбом, то «Не твоє собаче діло» Мартина Якуба - це тупо розрив кабіни. Це перша книга про Макса Гедзя, і вона залітає в стрічку як потужний дизельний двигун: гучно, впевнено і з димком.

Макс Гедзь - колишній атошник, який намагається просто жити своє життя в Києві, працюючи юристом. Він не шукає пригод, але пригоди знаходять його самі, коли гине його колишня дружина. Поліція, звісно, хоче все списати на нещасний випадок, класика!, але Макс чує, що тут смердить підставою. Він починає власне розслідування і миттєво влітає в жорсткий заміс, де замішані великі гроші, брудні політики, корумповані копи та привиди минулого, які не хочуть відпускати.
Тут місто - це не просто декорація, а живий персонаж. Ти буквально відчуваєш цей задимлений Київ, затори на мостах, каву з автоматів і похмурі під'їзди. Мартин Якуб пише так, що ти віриш кожному кроку героя по розбитому асфальту.
Макс Гедзь - це не пафосний супергерой. Він битий життям, зі своїми травмами, цинізмом і дуже специфічним почуттям гумору. Він може отримати по макітрі, може помилитися, але він пре вперед, як танк, бо має свої принципи. Це той тип персонажа, з яким хочеться піти на пиво, але краще не переходити йому дорогу.
Сюжет не провисає ні на хвилину. Це динамічний трилер, де махачі, погоні та інтелектуальні ігри з ворогом змішані в ідеальних пропорціях. Мова автора жива, гостра, з правильним сленгом і без зайвої "літературщини". Це звучить так, як говорять реальні люди на вулиці.

Це ідеальний варіант для тих, хто любить "Місто гріхів" або твори Реймонда Чандлера, але хоче бачити це все в наших реаліях. Книга про те, як важко залишатися людиною, коли навколо всі грають не за правилами.