Це може статися у сусідньому районі

Якщо ви думаєте, що справжній крайм-двіж відбувається тільки в мегаполісах типу Києва чи Нью-Йорка, то «Тенета» Віктора Янкевича швидко пояснять вам зворотне. Це жорсткий провінційний детектив, де за спокійними фасадами маленького містечка ховаються такі скелети, що в шафах місця не вистачає.

База ллюта. Усе починається зі зникнення молодої дівчини. Вона просто пішла з дому і не повернулася. Для маленького містечка, а події розгортаються у Кременці, єслі шо, це шок, але далі стає тільки гірше. Виявляється, що це не поодинокий випадок. До розслідування вписується головний герой, який намагається розплутати цей клубок. Назва книги «Тенета» - це ідеальна метафора: місто обплутане невидимими зв'язками, де всі всіх знають, але ніхто нічого не каже. Це мережа з брехні, корупції та соціальних мереж, куди молодь потрапляє швидше, ніж встигає це усвідомити.

Тут немає пафосних агентів ФБР у стерильних костюмах. Тільки наші реалії: розбиті дороги, кумівство, специфічний вайб маленького міста, де кожен твій крок обговорюють на ринку. Це додає +100 до занурення, бо читач відчуває - це могло статися в сусідньому районі.
Янкевич круто підсвічує тему того, як легко зникнути в реальному світі, заплутавшись у віртуальному. Це мега-релевантно для твоєї аудиторії, яка живе в смартфонах. Автор показує, що «тенета» - це не тільки про злочинців, а й про нашу власну безпечність.
Кстаті, сюжет не провисає. Ти тільки думаєш, що вхопив ниточку, як автор жорстко її обриває. Фінал - це справжній розвал кабіни, який змушує задуматися про те, наскільки добре ми знаємо людей, з якими вітаємося щодня.

Це похмура, динамічна і дуже «приземлена» історія про те, що справжні пастки розставляють не монстри з казок, а звичайні люди, які ходять з тобою одними вулицями.