«Чорна рада» (скорочений переказ тексту)

4.833335
Середня: 4.8 (6 оцінок)

Хроніка 1663 року

Розділ 1

Весняного дня під’їздили до Києва двоє вершників — молодший та старший. Старшим був знаний полковник Шрам, а поряд з ним був його син на ймення Петро. Шрам народився у сім’ї священика, і мав ступити його слідом, і освіту відповідну вже був отримав, проте тоді священиком стати не довелося, бо вирішив він стати козаком.

Брав участь у повстанні, проте воно закінчилося поразкою. Це змусило козака стати «зимовником» серед степу, де він прожив майже десятиліття. І одружитися там устиг. Щоправда, дружиною йому стала не українка, а полонянка-туркеня. Живучи у степу, він став розповідати людям про Бога і про його святу волю.
Коли Богдан Хмельницький став на чолі нового повстання, Шрам (хоча такого прізвиська до того він ще не мав) став його соратником та близьким другом. Билися вони з Богданом пліч-о-пліч. Нищили ворогів безжально, проте інколи діставали їхні шаблі й до козацького тіла, у тому числі, й до лиця. Так обличчя козака стало помережаним величезною кількістю шрамів, так і «причепилося» до нього прізвисько — Шрам.
Згодом, постарівши, козак вирішив лишити колишні ратні справи молодому поколінню, а саме, синові Петрові, а сам тепер уже став священиком.

Та знову лиха година вернулася до України, і не зміг бути осторонь старий козак Шрам. Його було обрано народом українським на полковника.

Розділ 2

По дорозі Шрам та його син заїжджають до хутора Хмарище, що біля Києва. Там вони навідують Череваня. У нього саме був кобзар. Він розказував про те, що розбрат настав серед українського козацтва, бо декілька чоловіків одразу хочуть бути гетьманом. Оскільки мова про це вже зайшла, не стримався Шрам, таки сказав правду, що не в Київ їде, як казав на початку, а тримає шлях до Переяслава. Там хоче вмовити Сомка зібрати докупи всі свої полки та рушати на Тетерю, та той теж зібрав уже не одну сотню козаків. Шрам умовляє рушати в дальню путь із ним і божого чоловіка, себто, кобзаря. Адже козацький народ йме віри його слову.

Розділ 3

Тим часом, поки старше покоління веде серйозні розмови, молодий Петро встиг накинути оком на дочку Череваня, Лесю. Це була любов з першого погляду. Батьки домовляються про весілля між своїми дітьми. Проте Череваниха мала на думці іншого жениха, хотіла, щоб її дитина стала дружиною Гетьмана. Тому, щоб відтягти час, умовляє всіх відправитися на прощу у Київ. Господарі та гості від’їжджають.

Розділ 4

Вигляд Києва був вражаючим, але не в позитивному значенні. У багатьох місцях стояли згарища, видно було багато руйнувань. Радзивіл та литвини залишили по своїй присутності такі сліди.

Впоперек шляху стоять вози, не дають проїхати. Виявилося, що там проходить святкування — у козака Тараса Сурмача на світ народився нащадок — хлопчик, а, отже, майбутній козак. Сурмач був побратимом Шрамові і, звичайно ж, запросив його відсвяткувати радісну для його сім’ї подію. Та Шрам мусив відмовитися, оскільки прямував до церкви. А хто ж напідпитку заходить до Божого храму?

Та козачий гурт не сприйняв такої відмовки й образився. Почалася сварка. З-поміж козаків хтось крикнув: «Чорна рада». Шрам розхвилювався, почувши це, проте йому зовсім не залишили можливості виправдатися. Заступився за нього Черевань. Він дав слово, що після церкви вони відразу ж повернуться на це місце і свято продовжуватиметься уже разом із ними. Далі розмовляють мирно.

Розділ 5

Всім гуртом: Шрам із сином та Черевані, прибули до монастиря. Їх зустрів батюшка і показував території свого Божого храму. Біля дзвіниці всі почули крик і гамір. Коли запитали у священика, що то за оказія, він відповів, що то козаки гуляють, але у них є вагома причина: один старий козак вирішив стати монахом і, розуміючи, що життя у монастирі зовсім інше, ніж у миру, вирішив провести прощання з братчиками та минулим життям.

Вони повбиралися у найкращий, розкішний одяг, а потім вимазували його у багні, віддавали людям, частувалися найбільш дорогими напоями. На Січі їм доводилося бідувати, а тут вони могли зневажити гроші та показати, що багатство для них нічого не вартує.

Верхи на конях Шрам, Петро та Черевань з рідними вирушили гуртом на прощу до великої церкви. На шляху їм зустрілися козаки, яким було з ними по дорозі. Вони пожартували, що хотіли б викрасти Лесю, чим налякали дівчину. Але її заспокоїли.

Розділ 6

Неподалік печер Черевань зі Шрамом стрілися із гетьманом Сомком. Той радісно привітався з Лесею, і стало відомо, що жінка Череваня та Сомко домовилися про те, що той засватає дівчину. Петро був засмучений, Черевань хотів було заперечити, проте Шрам відповів, що не варто цього робити, мовляв, його Петро ще стріне іншу дівчину.

Козак Шрам розмовляє із Сомком про гетьманство. Останній певен у тому, що за ним піде велика кількість козаків.

До них приєднуються Кирило Тур та Чорногор, що також є запорожцями. Вони були серед раніше стрічених прочанами козаків, що обіцяли викрасти Лесю.

У розмові згадують про те, що Шрам був колись врятований Туром.

Розділ 7

Сидячи за вечерею, Кирило Тур повідомив, що уподобав Лесю дуже сильно, тому, мовляв, йому доведеться її викрасти та відвезти до Чорногорії, що є батьківщиною одного з його побратимів. Звичайно, що ніхто на ці слова не звернув уваги. Принаймні за правду вони не були сприйняті ніким.

Коли Тур виходив із хати то проказав слова: «Двері одмикайтесь, а люде не прокидайтесь». Це були не прості слова, бо Кирило належав до козаків-характерників.

Розділ 8

Коли, здавалося, міцний сон переміг усіх, Чорногор та Кирило Тур тихенько прокралися до хати та викрали Лесю. Але спали не всі. Петрові не давали заснути думки про несправедливу до нього та до його кохання долю. Він кинувся захистити дівчину. Билися вони із Туром довго, аж поки одночасно не впали. У цей час до них прибігли козак Шрам та Сомко. Але, на велике здивування, гетьман стає на бік Кирила, мовляв, більше такого братчика у нього не буде, а наречених — скільки хочеш. Після цієї події Леся розчарувалася у Сомкові остаточно.

Петро був поранений і потребував належного догляду. Невідомо було, чи витримав би він довгу дорогу, тому лікуватися його залишили у хуторі Хмарище, себто у Череванів.

Сомко стрічає гінця з поганими вістями. Той розказує, що троє з п’яти полковників, на яких гетьман покладався, його зрадили та підтримали Іванця.

Сомко приймає рішення з вірними йому козаками йти на конкурентне військо.

Та Шрам дає йому пораду, мовляв, краще їхати до Переяслава та писати листи до полковників, щоб ті передумали. А він, разом із Череванем попрямує до Ніжина, щоб переконати Васюту приєднатися до Сомка.

Розділ 10

Шрам, Черевань та вся його родина відвідують хутір, що належить родичеві Череванів, полковому осавулові Гвинтовці.

Зустріли їх гостинно, частували, як годиться, коли міщани зайшли до хати. Вони просили повернути волів. Їх Гвинтовка вирішив відібрати, бо люди ними возили хмиз із лісу. Шрам соромить його за таке зневажливе ставлення до простих людей.

Розділ 11

Петро ще заслабкий, тому його було вирішено залишити у Гвинтовки. Шрам, слідом за Васютою, їде в Батурин.
Гуляючи та думаючи про Олесю, Петро раптом стрічається з Кирилом Туром. Той вже окріп, завдяки гарному догляду сестри та матері. Про дівчину він уже не згадував. Кирило запросив Петра до себе додому на гостини. Матері він його представляє, як свого братчика, а ще каже, що їх разом поранили поблизу Києва. Гостя саме частували, коли прибули Пугач та його джура. Вони звеліли Кирилові відправлятися до коша, де відбудеться розправа. Турова мати вмовляє Петра вияснити, що накоїв її син.

Розділ 12

Петро вирушає за Кирилом. Його відвели в урочище під назвою Романовський Кут. Там спинився і кіш Брюховецького. Зійшлося багато люду: і козаків, і селян. Всьому цьому народові Брюховецький давав обіцянку грабувати Ніжин.

Петра в покарання б’ють киями. Петро відвозить його додому.

Розділ 13

Шрам, прямуючи до Батурина, зупинився біля сотника Білозерця. Останній розказує про події, що сталися найближчим часом. Усі будуть збиратися у Ніжині. Саме туди попрямував Сомко та Васюта, а також бояри-московити. Шрам приймає рішення також їхати до Ніжина. По дорозі він стрічає гетьмана Сомка з його старшиною. Ті розповідають, що до міста полки Сомка прямують із писарем Вуяхевичем. Пізніше з’ясувалося, що відбулася зрада. Поруч Сомка лишився сам Шрам.

Розділ 14

Черевань та Гвинтовка, перебуваючи на хуторі останнього, дуже посварилися. Черевань звинувачував шурина у тому, що він зовсім знахабнів по відношенню до люду та оточуючих, а той, у відповідь, піддав сумніву сватання Лесі із Сомком, оскільки тепер його шанси на гетьманство зовсім малі.

Із Ніжина до хутора приїздить Гордій Костомара. Він розповідає про те, що хвилювання у місті зростає, скоро має щось відбутися. Він переконує Гвинтовку їхати також до Ніжина, адже козаки йому довіряють і послухають. Проте той відмовляється.

Про те, що бачив також розповідає і Петро.

Наступного дня всі прямують до Ніжина. Люду зібралося тьма-тьмуща. Брюховецький поводив себе дуже зверхньо та нахабніше нікуди. Сперечаються прибічники Сомка та Брюховецького. Переможцями виходять ті люди, що стоять за останнього.

Гвинтовка теж зраджує Сомка. Хто не переходить до Брюховецького, ті стають за Іванця. Сомко покинутий всіма.

Брюховецький приймає присягу та бенкетує.

Розділ 15

Рада скінчилася, і почався безлад. Біднота почала ламати та розбивати крамниці. До міста увійти стає неможливо, бо сторожа з московитів нікого не впускає. У таборі заправляють козаки і дубинами відгонять селян. Рівність залишилася тільки обіцянкою.

Черевань, волею випадку, почув про те, що Брюховецький вирішив посватати Лесю за писаря-зрадника Вояхевича. Тут з’являється Кирило Тур і говорить про те, що дівчина його по праву.

Петро хоче врятувати Лесю і прямує до хутора, але його на шляху спинив старий Шрам.

Батько Лесі вернувся додому.

Розділ 16

Два запорожці, в поважному віці, бажали кари для Олекси Сенчила. Його було приведено до Брюховецького, з метою покарання киями, за те, що він скаче у гречку. Проте гетьман вирішує дозволити козакові одружитися та жити у місті. Старше покоління січовиків дуже обурене.

Розділ 17

Кирило Тур хоче вирятувати Сомка із темниці. Він хитрістю виманює в Іванця печатку, мовляв, хоче убити Сомка, і проникає до того у темну. Він пропонує йому втікати, а сам хоче залишитися натомість, проте Сомко не дає згоди. Хоробрий молодий козак йде геть.

Розділ 18

Шрам відходить в інші світи. Кирило Тур, маючи у руках печатку, вирятував Лесю від Брюховецького і забрав її до Чорногорії.

Петро не поїхав додому. Він зостався жити у Череванів. Минула половина року, і він взяв шлюб з Олесею.

вгору
0 користувачів проголосувало.