Чудовий мотиватор

Спершу я скептично поставилася до ідеї авторки. Прочитала перші написи про княгиню Ольгу та Святослава, не побачила в них нічого нового й дещо розчарувалася. Не зовсім погодилася з твердженням авторки про те, що це нормально укладати шлюб без кохання; що кохання якраз виникає у шлюбі, а до цього була закоханість. Однак з кожним новим нарисом я доходила висновку, що книга мене затягує, що я хочу читати її, мені цікаво! Напевно, однією з причин цього є фахова історична освіта, науковий ступінь, а відповідно, і знання віх життя цікавих історичних особистостей, які продемонструвала пані Шершньова. Із захопленням прочитала розповіді про княгинь Анну, Єлизавету, Євпраксію. Талановито написано. Зі змістом та висновками. В очікуванні, що буде далі, хоча я знаю, теж як історик, про що писатиме пані Олена в біографіях Марка Вовчка й Сергія Параджанова. 
На кого розраховано книгу? Частково - на підлітків, яким хочеться пізнавати світ. На пересічних читачів, які не мають історичної чи філологічної освіти, однак цікавляться культурною спадщиною України. Викличе інтерес вона і в професійних істориків, які шукатимуть літератури для відпочинку мозку. 
І все-таки в мене дещо неоднозначне ставлення до психологічних ремарок історикині. Я з половиною не погоджуюся, і мова не лише про кохання і закоханість. Я вважаю ці вкраплення зайвими і штучними. Вони лише відволікають. Так само я не дуже погоджуюся з однозначними висновками щодо правителів Київської Русі та їхніх почуттів. Ми не можемо знати, кохав Ярослав Інгігерду чи ні. Також серед істориків триває дискусія про походження княгині Ольги та роки народження князя Святослава. А в тексті обрано одну версію. Це чудово для наукпопу, але не для серйозної літератури, тому й кажу, що підліткам має бути цікаво.