Чи є полегшення знайовши правду?

Якщо ви ще не познайомились з крутим автором Кшиштофом Бохусом, то однозначно рекомендую. Якщо хочеться новеньких цікавих і незвичних детективів, то цей автор здивує. 
 Події відбуваються у 1929 році, у місті Данциг , місто де холод відчувається не лише в повітрі, а й у самій атмосфері історії. У Вахмістр зникнення молодих жінок це тільки початок. Далі хаос версій, підозр і тривожних деталей, які вперто не складаються в одну логічну картину.  
Сюжет рухається через розслідування Кристіана Абеля, який намагається діяти послідовно там, де все виглядає містично. Секти, експерименти, релігійні мотиви, кримінальний світ порту. Але найголовніше інше, ця історія не про винних у класичному сенсі. Вона про те, як легко реальність маскується під абсурд, і як правда часто виявляється простішою і страшнішою, ніж будь-яка теорія.  
Кшиштоф працює на контрасті: з одного боку майже готична атмосфера, з іншого холодна , послідовна логіка слідства. І саме цей баланс тримає напругу. Автор не розкидається зайвими ефектами - він поступово стискає сюжет, змушуючи сумніватись у кожній версії. І навіть коли здається, що відповідь поруч, вона вислизає, затишаючи ще більше запитань.  
Кристіан Абель не герой у звичному сенсі. Він швидше провідник цієї історії. Він розсудливий, стриманий, проникливий інтелігентний поліцейський. І це працює, бо додає розслідуванню правдоподібності він не просто докопається до істини миттєво, він буквально продирається крізь неї.  
У підсумку це детектив, який бере не лише інтригою, а й атмосферою невизначеності. І головне він не дає комфортної відповіді. Бо правда тут дійсно може виявитися жорстокішою, ніж хочеться вірити.