Дівчина, що грала з вогнем

Ларссон оголює найпотаємніші рани своїх героїв, змушуючи читача відчути їхній біль. Цей текст — безжальне занурення в темний світ, де Лісбет, віртуозний хакер і геній-одинак, стає мішенню. Її минуле, мов тінь, переслідує її, розкриваючи жахливі події, що сформували її характер. Ларссон показує, як система, яка мала захищати, може стати знаряддям насильства. Ларссон пише лаконічно, але надзвичайно емоційно, створюючи напруження, що не відпускає до останньої сторінки. Його проза, мов потужний пульс, то затихає, то прискорюється, що віддзеркалює психологічний стан героїв.