Доторк темряви

переосмислення міфу, міська легенда, де давні боги, наче тіні з минулого, гуляють лабіринтами з неонового світла. Це оповідь про те, як світло неминуче тягнеться до темряви, а темрява — до світла. У світі Сент-Клер Персефона — не просто богиня, а наївна весна, що прагне пізнати зиму. Її втеча від гіперопіки матері Деметри до світу смертних є першим кроком у її спуску в підземний світ, який у цій версії є блискучим, але прихованим царством Гадеса. Вона прагне знайти себе, але замість того, щоб просто стати незалежною, вона вступає в угоду з тим, чиє ім'я викликає страх і захоплення. Гадес — володар тіней і самотності, чия холодна влада притягує, наче магніт, живе світло. Їхня угода — це не бізнес, а танок, що існував ще до створення світу. Це історія про те, як страх перетворюється на захоплення, невинність — на силу, а «доторк темряви» стає не прокляттям, а актом самопізнання. Це чуттєве дослідження, як людина (чи богиня) може знайти власну силу, коли ризикує усім, що знала.