Історія кохання двох людей із різних верств суспільства, із сумною кінцівкою характерна для більшості класичних творів, але Ерік Сігал відтворив її на сучасний лад.

Вважаю, що подібна сентиментальна література прекрасно розкриває відносини між людьми, та й загалом робить акцент на тому - яке ж несправедливе життя, і як багато в ньому як радості, так і печалі...

Двоє молодих людей сильно закохуються один в одного, їхнє кохання настітьки міцне, що змусило хлопця відмовитися від фінансової підтримки його батька, а дівчину - від своєї мрії. Вони закохуються один в одного, попри різний соціальний статус, на перекір батькові хлопця. Ця історія про те, як важко вдається молодій сімейній парі, заробляти на життя без відпочинку і водночас зберігати щире кохання і вірність одне до одного. І попри те, що завалося от-от доля все налагодила в їхньому житті, та ні- вона підносить їм трагічний кінець. Тут без зайвого моралізаторства, але книга наголошує про те, як же важливо цінувати кожен день і кожну мить, бо не відомо, що буде далі.