Езотерика під прикриттям, кармічні потоки та детектив на мінімалках

Якщо ви шукаєте тут класичний детектив у стилі золотої епохи чи напружений трилер, можете одразу ставити книгу назад на полицю. Історія Кіри, яка після трагічної загибелі батьків потрапляє до загадкового храму на безлюдному острові і відкриває для себе управління «енергетичними потоками», - це скоріше містико-психологічна казка. Героїня вчиться матеріалізувати думки, швидко вибудовує кар'єру успішної письменниці, знаходить кохання, а потім... чужа заздрість чи порушена карма підкидають їй цілком реальні кримінальні проблеми. І ось десь тут, після тривалого просвітлення, нарешті прокидається детективний сюжет.

Що тут працює дійсно непогано, і що масово хвалять лояльні читачі - це формат подачі. Сурженко фактично взяла ідеї популярної психології, щось у дусі Ронди Берн та її «Таємниці» про позитивне мислення і загорнула їх у художній сюжет. Замість того, щоб вкотре читати сухий нон-фікшн про те, як важливо не притягувати негатив і фокусуватися на цілях, ви дивитеся на це через призму життя героїні. Для багатьох такий ненав'язливий вхід в езотерику без нудних повчань став ковтком свіжого повітря.

Але, логічно, що текст настільки перенасичений роздумами про потоки енергії, ауру та вібрації, що кримінальна лінія в цьому просто грузне. Детективна складова тут - не двигун сюжету, а скоріше декорація, милиця, покликана якось виправдати слово «гостросюжетний» в описі.
У книзі близько 160 сторінок. Це відвертий формат повісті. Через такий стислий обсяг події несуться зі швидкістю перемотування відео. Ти не встигаєш нормально прив'язатися до персонажів, розслідування здається схематичним і поверхневим, а фінал настає швидше, ніж ти встигаєш розкуштувати інтригу.
Кіра отримує свій успіх фактично «на халяву», знайшовши містичний острівний лайфхак. Через це їй важко щиро співпереживати. Коли в неї починаються неприємності, ти не відчуваєш того катарсису, як буває з героями, які вигризали свій шлях потом і кров'ю. Вона просто «втратила контроль над потоками» - ну окей, буває. Так і з книгую, ну окей, прочитав, та й прочитав.