Нарешті це сталося! Я дочитала «Четверте крило» Ребекки Яррос! І це ПРОСТО ФАНТАСТИЧНИЙ… приклад вдалого маркетингу😅.
Зовсім нещодавно про цю книгу кричали мало не з кожної праски, її наперебій вихваляли букблогери, як «фентезі, якого ми ніколи не читали».

У перший день продажу «Четвертого крила» читачі штурмували магазини та розкуповували книги швидше ніж гарячі пироги. А видавець вміло підігрівав інтерес до новинки.

«Четверте крило» купили навіть ті хто не планував. Я не планувала! Але купила і прочитала. Ледве-ледве, бо книга мені, на жаль, не сподобалася🥲.
Мало драконів, багато рожевих шмарклів. Якби з книги прибрати всі роздуми Вайолет про те, який гарячий Ксейден, книга стала б сторінок на 100 тоншою. Обіцяної сили в головній героїні я також для себе не відчула. Вона прагне схвалення матері, прагне відповідати чужим уявленням про успіх і постійно наражає себе на небезпеку.

На «фентезі, якого ми ніколи не читали» книга не дотягує, все вже десь та було.
Разом з тим, цей відгук – мої виключно суб’єктивні враження від книги!