Фінальний іспит

Якщо перші дві книги були історією виживання на замерзаючій планеті та здебільшого локальними розбірками, то тут масштаб просто розриває атмосферу і виходить на абсолютно космічний рівень.
Сама назва «Ярмарок світів» - це блискучий натяк на те, що Нурлінь ніколи не була ізольованою піщинкою у вакуумі. Автор піднімає завісу над головною таємницею всесвіту Еміхола і справжніми мотивами химерного Сокола-реготуна. Ми нарешті бачимо картину цілком: перетини різних вимірів, де долі цілих цивілізацій - це лише розмінна монета у глобальній, незбагненній грі вищих сил. Читати, як герої усвідомлюють свою мізерність на тлі цього макрокосмосу, але все одно відмовляються здаватися і складають зброю - це суцільний кайф.
Для найманця Камо це вже не просто квест заради чужого порятунку. Це фінальний іспит на людяність. Його еволюція від цинічного, пошарпаного війною рубаки до того, хто буквально тримає на своїх плечах рівновагу світів, прописана дуже органічно. А їхня дивакувата команда: мінотавр, пекар, дівчинка та інші, проходить через справжню м'ясорубку напередодні вирішальної битви. Декань не жаліє своїх персонажів: ставки злітають до абсолютного максимуму, і стає зрозуміло, що легкий, безхмарний хепі-енд неможливий. Кожен мусить заплатити власну, дуже болючу ціну за шанс на майбутнє.
Ця книга - розкішне завершення циклу. Вона динамічна, жорстка, але водночас глибоко філософська. Текст залишає по собі дуже потужний післясмак гордості за те, що наше епічне фентезі може бути настільки багатогранним, візуально довершеним (оформлення цієї серії від видавництва «ТУТ» - це справді окрема любов естетів) і захопливим сюжетно.