Якось так невимушено й делікатно, але й водночас цікаво оповідає у своїй п'єсі відомий норвезький драматург Генріх Ібсен про втрачену таємницю сімейного щастя.

Помітно як драматург підняв завісу над питанням побуту сім'ї,  те як той щоденний побут впливає на щастя жінки, та й узагалі у чому справжній секрет сімейного щастя родини, бо як зазначив сам митець - від нього й залежить гармонія світу загалом.

Вісім років минуло, як головна героїня Нора підробивши підпис свого померлого батька, позичила грошей у людини невисокої моралі, аби мати можливість вилікувати свого чоловіка від тяжкої хвороби. І ось ця її жертовність зіграє з нею злий жарт, бо коли про махінацію і про борги Нори дізнається її чоловік - він зрівняє її із злочинецею. Його хвилює не душевний стан Нори, його непокоїть зруйнована репутація, власне майбутнє, осуд суспільства.

Нору уже ніщо не могло врятувати, вона збагнула, що прагнучи сімейного щастя, пожертувала найдорожчим - правдою та гідністю.

Як у випробуваннях долі не втратити себе, як залишитися тим ким ти є, не втратити гідність і не схилитися перед життєвими обставинами - всі ці проблеми порушено драматургом, а поміж рядків п'єси проглядається те, що секрет щастя в подружньому житті слід шукати не окремо кожному, а лише разом.