Гончак смерті

Одне з небагатьох оповідань Агати Крісті, яке я взагалі не зрозуміла і яке мені не сподобалося. Тож рекомендувати його не буду. Не сподобалося мені все - і стиль оповіді, і ідея, і кінцівка. Навіть імена героїв мене не задовольняли. Просто невдалий твір. Чи невдалий і неправильний переклад. Але іншого українською, напевно, немає. 
Що таке гончак смерті? Звідки він взявся? Витоки слід шукати в подіях Першої світової війни й у Бельгії. Невеличке село Г. Великий монастир. Купа черниць. І ось до цього монастиря приходять німці. Вони не чинили ніяких звірств, а просто зайшли всередину. Чи, може, вони все-таки влаштували бенкет, а сестри захотіли помститися та знайшли порох? Не знаю. Авторка про це теж не знає. Пише коротко. Зайшли - і відбувся вибух. Причому місцеві кажуть, що цей вибух стався через транс, в який увійшла одна з черниць. На місці монастиря залишилося тільки дві стіни, а на одній з цих стін - чорний слід від пороху… У формі гончака. Місцеві назвали його Гончаком Смерті. Що сталося із монастирем насправді? Це питання мучить головного героя. Виявилося, що його сестра прихистила біженців із Бельгії, серед них - о, диво! - і ця сестра на імʼя Марі-Анжелік. Збіг? Треба їхати до сестри та поцікавитися її підопічною. Якомога швидше їхати. Тож на нас чекає продовження історії. 
Чим тепер займається сестра? Чи дійсно вона має надприродні здібності чи просто приховує щось? Як міг статися вибух у монастирі і чому від цього вибуху сама сестра не загинула? Нібито питання цікаві, нібито й ідея оригінальна. Однак чи буде кінцівка інтригуючою й чи дізнається читач правду?