«Три зозулі з поклоном» — це новела, в якій автор порушує питання складнощів у стосунках між людьми. Аналіз твору стане в нагоді, якщо потрібно скласти літературний паспорт, тобто визначити тему, ідею, жанровий різновид, композиційну будову, символізм образів тощо.

Автор — Григір Тютюнник.

Дата створення — 1976-ий рік.

За літературним родом належить до епосу.

За жанром — новела.

Тема — непрості моменти людських взаємин, зображені шляхом змалювання історії нещасного кохання.

Ідея — кохання — найвища духовна цінність, що здатна піднести особистість над буденними клопотами, очистити її внутрішнє, духовне єство.

Головні персонажі «Три зозулі з поклоном»:

Молодик-студент — оповідач твору. Він є самостійним та відповідальним, працьовитим. Читачеві стає відомо про це з моменту, де він згадує, яким чином заробив на костюм, у який вбраний.

Софія — його мати.

Михайло — батько студента, чоловік Софії.

Лев — працівник пошти.

Марфа — нещаслива жінка немолодого віку. Їй випало все життя кохати Михайла, ще з юних літ, але бути заміжнею за іншим, не приємним їй чоловіком. Її душевний, сердечний зв’язок із Михайлом був настільки сильним, що вона навіть знала, коли від нього на пошту прийде лист. Михайло не відповідав їй взаємністю. Хоча теж відчував її душу поряд, коли був у засланні.

Карпо — чоловік Марфи. Рудий та гладкий. Звичайний «приземлений» чоловік.

Сюжет твору
Від своєї матері, Софії, студент дізнається про «тітку Марфу», яка пристально вдивляється, коли він проходить повз, в його лице, що вона все життя відчуває палке кохання до його батька. Ще з 19-річного віку вона закохалася в нього, хоча між ними небагато-немало
— 14 років різниці. Але вік не був головною причиною приреченості цієї любові, а те, що вони обоє мали сім’ї, а Михайло — ще й маленького сина (нині студента). Потім сталося так, що Михайла відправили в заслання, але щомісяця він надсилав листи своїй дружині. Марфа ж відчувала, коли рядочки від рідної людини прибудуть на пошту, і не важливо, що вони адресовані не їй. Листоноша дядько Лев погоджується на умовляння жінки й дає їй потримати та пригорнути до грудей конвертик. Софії відомі почуття іншої жінки до її чоловіка, проте вона не тримає на неї зла, а ставиться з розумінням та співчуттям.

Тугим вузлом сплелися три долі — їх пов’язала туга та страждання.

Завуальованою є проблема репресій під час радянщини. Вона проявляється крізь скупі відомості про Сибір.

Композиційна будова «Три зозулі з поклоном»
Композиційні особливості:
Обрамлення;
У творі наявні діалоги;
Розповідь від першої особи;
Лист виступає однією із форм оповіді;
Новела нагадує притчу, оскільки проглядається чіткий висновок — кохання, яке послала вища сила, не можна осуджувати.

Експозиція — студент приїздить до рідного села з навчання у місті. Він вбраний у недорогий, але щойно придбаний одяг. За ним дуже пильно спостерігає Марфа Яркова.

Зав’язка — мати розказує йому про кохання цієї жінки до його татка, про те, як вона, якимось дивом завжди знала, коли на пошту привезуть коротенького листа із Сибіру від Михайла. Поштар жалів Марфу та давав на якийсь час потримати лист. Правда, за це жінка щедро його віддячувала грішми.

Кульмінація — з останнього листа Софія дізнається про прохання чоловіка передати Марфі «три зозулі з поклоном», бо йому тяжко від того, що він відчуває побіля себе її змучену душу.

Розв’язка — син ставить собі питання про те, чому його тато не був із Марфою в парі, коли вони могли так відчувати одне одного. Йому відповідає велика сосна, яку садив Михайло, що тоді б не було б його (студента).

Образи та символізм твору «Три зозулі з поклоном»
Люди.
Природа: зозуля (символізує самотність; за традиційною народною формулою, це прохання не кохати); сосна (символізує рідний дім (для самого Михайла), плин часу, згадку про рідну людину (студентові —про батька, Марфі — про коханого).
Предмети та явища: піджак (символізує радянську бідність), лист, сон, Сибір несходима (перегукування із творами Т. Шевченка).
Під час написання автор користувався такими художніми засобами (епітетами, гіперболами, порівняннями, інверсіями, метафорами).

Історія створення
У новелі «Три зозулі з поклоном» глибоко віддзеркалений світогляд автора. Багато років він ішов до її написання. Спонукала його до цього така незначна ситуація: в Ірпінський будинок творчості 1976-го року зайшов незрячий бандурист, який співав народних пісень. Особливе враження на Григора Тютюнника справила одна з них — «Летіла зозуля через мою хату…» У ній ішлося про силу та непереможність, чистоту нещасного кохання. Письменник ледь не відразу після того, як дослухав виконання, зірвався та помчав до своєї кімнати. Там і була створена новела, яка стала однією з найбільш чарівних здобутків вітчизняної літературної спадщини XX сторіччя.

Безсумнівно, що новела також є автобіографічною. Батька автора теж було репресовано. Автор навіть вирішив не змінювати його імені та використати у творі. Відкрито про репресії у творі не було сказано, оскільки у час написання новели говорити про них не можна було.

Критика «Три зозулі з поклоном»
Письменник зміг передати у творі безкінечність глибокого прекрасного почуття любові та змалювати бережне відношення людей до почуттів інших, що втрапили до «любовного трикутника».

Цікаві факти:
Твір вперше опублікували вже після смерті Григора Тютюнника.
Новелу було надиктовано самим автором на старенький магнітофон. Записував Володимир Білоус.
У назві прихований символізм — число 3, як символ трьох доль головних персонажів.
Новела вивчається в школі, а питання про неї входять до ЗНО.