Хум

Автор дуже гарно описує віртуальний світ, який дуже торкає. Адже це не просто світ гри, уяви - це цілий Всесвіт - запахи, звуки, температура, смаки, почуття, відчуття.

Захопливо було спостерігати, як Рама переноситься в віртуальне тіло Хума (віртуального героя, подібного до людини), проживає його життя, змушує діяти, а не рухатися по колу і виконувати одні й ті  ж задачі,  надає можливості робити вибір. При цьому головний герой в деякі моменти починає вже сумніватися, а чи в реальному він житті? І чи не є ми - люди, теж своєрідними спеціально створеними істотами? Чи не спостерігають за нами? Хто ж творцем, а хто творінням? І чи є вихід?

Мені сподобалася задумка автора, адже через віртуальний світ він хотів показати, як важливо людині  не втратити себе, не втратити звʼязок з реальністю, показав значимість вибору у житті, бо саме ми обираємо жити життя, чи проживати його, шукати щось нове, чи насолоджуватися, тим, що є, розвиватися чи занепадати. «Відсутність вибору - це день без ночі. Проте саме існування ночі надає дню бажаності. До того ж сонце зручніше дивитися саме з тіні, хіба ні?»

Окрім цього книга показує, наскільки цифрова реальність може змінити життя людини. Коли ти не розумієш, де реальність, а де ілюзія.

Стиль написання повільний, стриманий, рефлексний. Автор не просто подає інформацію, а змушує думати, аналізувати.

Книга буде цікавою для тих, хто любить сучасну українську прозу з тематикою технологій, творчості, внутрішніх пошуків.