Історія однієї мрії

Парадоксально, але перший том цієї захоплюючої історії вийшов тоді, коли я перехворіла на коронавірус. Подорожі враз припинилися, люди сховалися по домівках, а тут молодий харківʼянин розповідає про те, як він вирішив здійснити навколосвітню подорож. Трохи дивно, чи не так? Скажу чесно: в мене вдома є два томи, однак другий ще не на часі. Мої враження від першого тому 50/50. З одного боку, круто, що є люди, які можуть собі дозволити здійснити подорож усіма континентами, мають достатньо коштів для цього, бажання і сил. Деякі розділи книги я реально читала із інтересом, особливо про США. Навіть знайшла на ютубі відео, типу щоденника подорожі, навіть два епізоди переглянула. Бо в книзі дуже коротко про Європу написано. А от у відео чимало цікавенького. Проте є але. Що мені не сподобалося - це пафосність автора. Він постійно рекламує OneLife, завжди пише про свою кохану Марусю, яка прилітає до нього під час подорожей. Й надто високої думки про себе. От навіщо мені інформація про першу дружину Артемія, яка проживає в США? Про те, як він зустрів Марусю і що вона теж із Харкова? Не вистачало лише описів інтимного життя! Я хочу читати про країни, про враження від них, про колорит, бачити інші культури, а не забивати мозок особистим життям автора та його друзями. Періодично автор мене радував описами країн. А періодично його заносило в оповіді про Марусю і Ко. Тому маю велику надію, що другий том буде більше про туризм, а не про лірику почуттів.