Я дуже люблю розгадувати символи, які письменники закладають у своїй творчості. А Іво Андрич - геніальний майстер у зашифровувані символів.
Сама назва твору підказує, що письменник акцентує увагу на єднання та зв'язок. Тому й міст через річку Дрина виступає символом зв'язку між багатонаціональними народами Балканських країн - сербами, хорватами, боснійцями, він виконував функцію єдності людей різної релігії та віросповідання - християн, мусульман, євреїв, мусліман.

Тож довкола вишеградського мосту на річці Дрині розгортається його багатовікова історія - від першого каменю, закладеного ще у XVI ст. аж до Першої світової війни. Тож міст як символ стійкості, непорушності, єдності у розпал бойових дій водночас служить символом розділення.

Людські життя проходять, імперії змінюють одна на іншу, але кожна із етнічних груп відчувають пошесті, потопи, тиранію та війну.

Із приходом Першої світової війни, яка розгорнулася на Балканах, міст підривають, він руйнується, як і руйнується епоха старого світу.

Зруйнований міст на річці Дрині як символ єдності Заходу та Сходу, християнства та ісламу з кожними військовими діями на Балканах стає свідком трагічних подій.

Для мене ця книга стала однією з небагатьох, після прочитання яких виникло бажання відвідати описані місця, зокрема вишгородський міст на Дрині у Боснії.