Цей науково-фантастичний твір написаний 1959 року. В ньому йдеться про експерименти, які ґрунтуються на штучному поліпшенні інтелектуальних можливостей у розумово-відсталого хлопця та мишеняти.

Головні герої твору «Квіти для Елджернона»:

Чарлі Гордон — розумово-відсталий молодик тридцяти дворічного віку. Бере участь в експерименті з покращення інтелекту.

Доктор Ремюр та доктор Штраус — науковці, які зважилися експериментувати з інтелектом.

Аліса Кініен — педагогиня. Навчає Чарлі. Вирізняється добротою та чуйністю.

Елджернон — мишенятко.

Розділ I
Головний герой Чарлі Гордон починає вести щоденникові записи від 5 березня 1956-го року. Цю ідею він отримав від доктора Штрауса. Останній зауважив, що на сторінках щоденника мають бути записані думки Чарлі та події, які відбулися за день. Зважаючи на розумову відсталість, Чарлі пише з великою кількістю помилок, а для написання деяких взагалі потрібен словник.

За допомогою дядька чоловікові вдалося влаштуватися на роботу в перукарню. Там він отримав місце прибиральника.

З його пам’яті вже, практично, стерлися спогади про родину. У нього були батьки та молодша сестра. Найвиразніше він пам’ятає про мрії матері про те, що він стане розумним.

Розділ II
Наступного дня Чарлі зустрівся із вченим. Той показував йому якісь картки й просив, щоб Чарлі розповів, що на них зображено. Та Чарлі сказав, що на них немає нічого, окрім плям.

Розділ III
Чарлі розповідає лікарям про те, що він ходив до школи, у якій навчаються дорослі. Йому завжди хотілося бути розумним. А місіс Кініен, що його вчила, завжди казала, що він старанний і їй подобається його тяга до знань. Крім Чарлі був ще один учасник експерименту — біла мишка Елджернон, з яким і познайомили цього дня Чарлі. Та в усіх випробуваннях (лабіринти тощо) миша була першою.

Розділ IV
Чарлі дає дозвіл на операцію, яка має на меті поліпшити його інтелект. Чоловік дуже радів, що вибір лікарів впав саме на нього. Тож він дав обіцянку дуже старатися.

Розділ V
Перед операцією головний герой дуже боявся. Та він переміг цей страх завдяки тому, що неабияк хотів порозумнішати й стати врешті кращим, ніж Елджернон.

Розділ VI
Після зняття з очей і голови пов’язок Чарлі отримав від доктора Штрауса рекомендацію далі вести щоденникові записи. Він мав писати переважно про думки та відчуття. Проте Чарлі не зовсім це вдалося, бо процес думання й далі був для нього складним, хоч він і прагнув якомога швидше стати більш розумним. Чоловік сподівався, що розум прийде до нього відразу після оперативного втручання, та кардинального нічого не змінилося.

РозділVII
Випробування та змагання з Елджерноном принесли нові розчарування. Мишенятко знову було у виграші.

Розділ VIII
Чарлі повертається до пекарні, на свою роботу. Та йому треба було приходити кожного дня в лікарню на огляд і, водночас, тримати в таємниці все те, що з ним відбулося. Потім Чарлі стає відомо, що Елджернон теж був прооперований, але раніше, тож не дивно, що перемога завжди на його боці. Тепер у молодика був гарний настрій, бо він сподівався, що і в ньому скоро відбудуться післяопераційні зміни.

До Чарлі приходив лікар Штраус. Від нього Чарлі отримав спеціальний «телевізор» — пристрій, що має бути ввімкнений, коли він спить. А ще головний герой знову став учнем місіс Кініен, але тепер вона вчитиме тільки його і в присутності лікаря.

Одного разу, колеги Чарлі в пекарні хотіли насміятися над ним і звернулися до нього з проханням ввімкнути тістозмішувач. Та чоловік зміг це зробити. Врешті через це його навіть підвищили. Через певний час чоловік навіть зміг зрозуміти, що один із працівників обдурює власника пекарні. Скоро весь персонал пройнявся ненавистю до хлопця.

Розділ IX
Джо Керпен та Френк Рейллі (колеги) взяли Чарлі із собою на вечірку. Він був переконаний, що ці чоловіки є його друзями, та ті лиш насміхалися з нього.

В змаганнях Чарлі нарешті почав все частіше ставати переможцем. Тепер його ненависть до Елджернона минула, тож він став з ним товаришувати.

А ще він почав краще читати, а помилки в написаних ним текстах з’являлися все рідше. Міссіс Кініен була дуже задоволена.

Розділ X
Рівень інтелекту колишнього розумово-відсталого зріс настільки, що для нього відкрилася страшна правда — так звані друзі просто насміхалися з нього.

Історія, географія, арифметика та іноземні мови неабияк цікавили чоловіка. А ще його серця торкнулося кохання — це палке почуття з’явилося до Аліси Кініен.

Розділ XI
У Чарлі інтелект почав розвиватися надзвичайними темпами. Тепер він не міг мати нічого спільного зі своїми старими знайомими. До того ж він почав помічати очевидну (як він тепер вважав) обмеженість своїх лікарів.

На робочому місці він все більше відчуває, як його ненавидять колеги. Весь негатив Чарлі записує до щоденника. Для них він просто клоун, за злісні жарти над яким ніхто не покарає. З часом Чарлі стають відомими нові почуття — тепер він міг дратуватися та гніватися. Доктор Штраусс, помітивши ці зміни, пробує проводити з Чарлі сеанси психотерапії. Та молодик вже не довіряє людям.

З глибин пам’яті Чарлі виринає спогад про матір, яка не могла змиритися з тим, що він хворий, і йому постійно доводилося терпіти від неї побої. Як батько не намагався захисти сина, та матір було не переконати.

В пекарні всі були більш ніж насторожені, спостерігаючи за змінами Чарлі.

Невдовзі він вже зовсім усвідомив, що щось відчуває до Аліси Кініен, яка вчить його. Та ще з дитинства у нього є страх відносин із протилежною статтю, бо мати, аби уберегти від Чарлі його молодшу сестру, вигадала для нього заборону тактильного контакту із жінками.

Він прагне змін, залицяється до Аліси, та це все для нього надскладно.

Врешті він стає ще більш незрозумілим для оточення. Стосунки із вчителькою теж не вдаються.
Такої самотності Чарлі ще не знав.

Розділ XII
Лікарі Немур та Штраус для медичного симпозіуму беруть із собою Чарлі та Елджернона, аби продемонструвати науковій спільноті їхні значні успіхи після оперативного втручання. Та Чарлі викрадає мишеня й тікає разом із ним, аби більше ніхто з них двох не був піддослідним.

Тепер він самостійно знімає житло великого розміру, в якому створює лабіринт для мишеняти. Про це не знає абсолютно ніхто. Коли він гуляє містом, то випадково зустрічається з батьком. Той не впізнав сина. Потім Чарлі познайомився з дівчиною. Вони зустрічаються. Таким чином Чарлі хоче позбутися самотності. Коли він пробує алкоголь, то відчуває, що напій забирає його інтелект, тож прийняв рішення більше не вживати спиртного.

Одного разу чоловік був присутній в кафетерії, коли розумово-відсталого офіціанта висміювали клієнти. Після цього чоловік приймає рішення займатися науковою діяльністю, аби допомогти людям з розумовими вадами. Тепер він працює в лабораторії.

Чарлі зустрівся із вчителькою і розповів їй про свої почуття. Розповідає про ситуацію із забороною матері стосовно жінок.

Молодик багато часу та сил віддає дослідницькій роботі. Також він постійно спостерігає за мишеням, оскільки всі зміни, що відбуваються з Елджерноном, неодмінно стануться і з ним самим. Через певний час миша піддається нападам агресії, а інколи в неї не виходить вийти за межі лабіринту. Згодом його стан погіршується, і він перестає їсти. Чарлі відшукав у розрахунках професора Немура помилку, яка до всього і призвела. Елджернон помер.

Чарлі закопав його позаду будинку. В прощальному листі він звертається до Аліси з єдиним проханням — покласти квіти на могилу мишеняти.

Його огортає страх смерті. Він йде до своєї матері. Вона вже стара та хворіє на старечий маразм. Молодша сестра доглядає за нею.

В чоловіка почалася деградація, її темпи все збільшуються, пам’ять все частіше підводить.

Він повертається працювати в пекарню. З нього більше не насміхаються.

Двадцятого листопада рівень інтелекту головного героя повернувся до початкового. Та Чарлі був радий, що використав свій шанс на те, щоб стати розумним.

У творі «Квіти для Елджернона» змальовані глобальні суспільні проблеми, такі як негативне відношення до осіб із вродженими вадами, невміння соціуму ставитися до них спокійно, виважено, а не із насмішками, чи злістю.